24 серпня минає 19 років відколи Україна відновила свою незалежність, утвердила право українського народу жити в суверенній демократичній державі. Чудовий вік молодості, жаги пізнання та зухвалих вчинків, волі до самоствердження та перевірки себе, вік становлення характеру та вибору шляху в житті. Романтичний вік нових можливостей та випробувань для української державності.

Початок 90-х років — це був час ренесансу для України. Перед молодою державою відкрилися величезні можливості. Чому ми не використали цей шанс? Відповідь очевидна — український народ залякали можливим громадянським протистоянням і дестабілізацією ситуації. В силу цієї відверто неправдивої пропаганди, українці побоялися і не відважилися повірити Народному Руху України та обрати В. Чорновола Президентом України. Результат — при владі залишилася стара компартійна номенклатура, яка повинна була піти назавжди. Наступний шанс доля подарувала Україні тільки у 2004 році, коли український народ на Майдані Незалежності в Києві та на сотнях менших майданів по всій Україні виборов демократію та своє право на вибір. Здавалося, що цього разу відкриваються всі можливості, щоб реалізувати наші, українські, національно-демократичні ідеали і мрії. Але замість того, щоб спрямувати усі зусилля на побудову української України, у владі почалися сварки і відверте протистояння, що у свою чергу призвело до зневіри з боку українського народу до національно-демократичних сил. Замість того, щоб перед небезпекою приходу до влади антиукраїнських сил об'єднатися, вибори 2010 року показали у повній мірі превалювання у політиків особистих амбіцій і образ над інтересами Української держави. Відверто мусимо дати собі звіт у тому, що заклики В. Ющенка та представників його команди голосувати проти всіх або не йти на вибори, призвели до перемоги антиукраїнських сил на чолі з В. Януковичем. Сьогодні Україна опинилася у загрозливій ситуації — з одного боку, нова влада проводить відверту українофобську, антидержавницьку політику, а з іншого боку, здійснюється політика, що веде до подальшого зубожіння українського народу. Наприклад, всім українцям обіцяли, що продовження базування на 25 років Чорноморського флоту Російської Федерації на території України призведе до здешевлення газу. В результаті, віддавши майже назавжди українську територію під іржавий» флот Росії за безцінь, газ для підприємств тих олігархів, які обслуговують Януковича, став дешевший, а для громадян України з 1 серпня газ став на 50% дорожчий, а з 1 квітня 2011 року повинен подорожчати ще на 50% відповідно до зобов'язань уряду Азарова перед МВФ. Здача частини нашої території під російський контроль несе небезпеку нашому суверенітету і незалежності. Нинішня влада веде також наступ на всіх фронтах, де були демократичні здобутки. Прем' єр-міністр повертає «азаровщину», яка фактично являє собою закріпачення української економіки, зокрема і селян, з яких зняли всі пільги. Правоохоронні органи безпідставно відкривають кримінальні справи проти опозиції. За фактичного сприяння влади запорізькі комуністи встановили пам'ятник кату українського народу — Сталіну. В той же час занедбуються монументи жертвам Голодомору, зокрема місцева влада вже відмовляється утримувати такий пам'ятник у Харкові. Позбавляють звань Героя України визначних борців за свободу і незалежність нашої держави. Обіцянка Януковича у передвиборній програмі надати 5-річний термін податкових канікул для малого і середнього бізнесу перетворилася у повну протилежність. Замість обіцяних канікул для бізнесу повернулася «азаровщина» з податковими штрафами, безкінечними перевірками і свавіллям контролюючих органів. Команда Януковича відроджує «кучмізм», який нам фактично вдалося викорінити за п'ять років після Помаранчевої революції. Дії Д. Табачника на посаді міністра освіти і науки України взагалі приголомшують. Українську освіту, плекання майбутнього покоління українців віддано на поталу людині, яка зневажає українське суспільство, нашу мову, нашу історію. Особливо цинічно виглядають заяви міністра внутрішніх справ України Могильова, який договорився до того, що порівняв судимості В'ячеслава Чорновола й Януковича і виправдовував депортацію кримських татар. І це все відбувається на фоні паплюження української мови, яку витісняють з навчального процесу, державної служби та українських кінотеатрів. Знищується свобода слова і повертається цензура в українські ЗМІ, журналісти телеканалів «1 1» та СТБ вже відкрито наголошують на цьому. В той же час в Одеській області місцева облдержадміністрація закриває єдину україномовну газету «Чорноморські новини», яка має 93-річну історію. Всіх українських патріотів і професіоналів звільняють з роботи, а на їх місце приходять «проффесори» з донецькою пропискою. Шаленими темпами в Україні згортається демократія і право на вільне висловлення своєї думки. У незаконний спосіб забороняються мітинги, а якщо і проводяться, то спецзагонів міліції у шоломах і бронежилетах подекуди більше, ніж мітингувальників. З демократичної України намагаються створити авторитарну, олігархічну країну, яка буде маріонеткою східного сусіда. Загалом створюється таке враження, що нинішня влада прагне помститися всім громадянам України вже за те, що вони є українцями і використовують українську мову в різних сферах свого життя. Сьогодні, без перебільшення, можна стверджувати, що з українців нинішні керманичі планують зробити «отару», котра буде боятися влади, зраджуватиме своїм ідеалам і найстрашніше — мовчатиме! За таких умов Народний Рух України як найстаріша національно-демократична політична сила незалежної України виходить до українського народу із зрозумілим і водночас дуже промовистим гаслом — НЕ БІЙСЯ! НЕ ЗРАДЖУЙ! НЕ МОВЧИ! НЕ БІЙСЯ! Сьогодні владу захопили ті, хто зневажає усе українське й здає Україну на поталу іноземцям та олігархам. Свита Президента феноменальними темпами вибудовує жорстку владну вертикаль, зосереджуючи абсолютно всі важелі в руках однієї особи, будуючи авторитаризм. Очевидно, будучи палким фанатом усього російського, Янукович вирішив скопіювати путінський режим і поширити «керовану демократію» в Україні. Вони думають, що прихильність і поблажливість Кремля можна купити. Вони хочуть платити за це українськими інтересами. І платять. Вони знають, що можна позбавити майбутнього наших українських дітей, якщо батьки будуть їх боятися. Будь-яка авторитарна чи тоталітарна влада може утриматися, тільки посіявши страх серед власного народу. Так діяли Сталін та Гітлер. Так себе веде нинішня проросійська влада. Арешти і переслідування опозиційних політиків, відверті, свавільні, незаконні нападки на підприємців з боку правоохоронних органів — це методи посіяти страх у серці кожного українця. Прикро, але народ, який зневірився, — найкращий грунт для зрощення страху. Тому — не бІйсЯ! На долю України не вперше випадає протидіяти духовній та економічній окупації. У майже безнадійні для українства часи радянської русифікації наша нація знайшла в собі сили й самоорганізувалася у Народний Рух, який виборов Україні незалежність. У найгірші для демократії часи фальсифікації виборів 2004 року, українські громадяни з різних регіонів самоорганізувалися у стихійному протесті на майданах, відстояли своє право вибору й завоювали демократію. У найстрашніші часи економічного спаду, гіперінфляції, а також у момент світової економічної кризи український народ власними руками й розумом та без допомоги держави зміг перебороти скруту. Які б нові випробування не випадали на нашу долю — НЕ БІЙСЯ! Бо ми — сильніші. Наша сила — у єдності! Потрібно відкинути непомірні амбіції, взаємопоборювання серед побратимів національно-демократичного табору. Сьогодні ми повинні відкинути страх і не боятися. Ми не маємо права подарувати цій владі шанс остаточно перерости у диктаторів, котрі у своєму свавіллі ставатимуть дедалі сильнішими. Ми повинні пам'ятати, що незгода серед опозиціонерів — це живильне джерело довговічності цієї влади. Тільки згуртованість, тільки узгодженість і рішучість наших дій прискорять політичну смерть нинішнього режиму, дозволять збудувати справді незалежну Українську державу. НЕ ЗРАДЖУЙ! Зрада стала чи не найпомітнішою ознакою частини українських політиків. На ній грунтується нинішня коаліція, яка була створена завдяки зраді і так званим «тушкам», через зраду Янукович став Президентом України. Влада вважає, що назавжди розправилася з опозицією, розсварила одних, підкупила інших, обманула третіх. І завдяки цьому зможе довго і безкарно царювати. Вони думають, що українці — це нація зрадників. І вони завжди можуть замінити одного зрадника на іншого й зробити на нього ставку. Звідси їхнє бажання створювати безкінечну кількість одноразових політичних проектів та «розкручувати» за допомогою медіа нових штучно створених «лідерів». У всіх органах місцевого самоврядування нинішня влада планує за прикладом Верховної Ради створити штучні, незаконні більшості із зрадників і «тушок». Рецептом від цього може бути тільки правильний вибір українців, які повинні обрати, тих хто ніколи не зраджував і не продавався. Кожен виборець стане мішенню для «грошовитих гаманців», які прийдуть до виборця з подачкою, намагаючись його купити. Ліки від цього можуть бути тільки у виробленні імунітету від цих подачок. Депутат, що купив собі мандат, д0авши хабара виборцям, ніколи для них нічого не зробить упродовж своєї каденції, оскільки вважатиме, що за все заплачено і він цьому «люмпену» нічого не винен. Українці мають бути вищими за це і обирати владу відповідно до своїх ідеологічних переконань. Тому — не зраджуй! В історії нашого народу достатньо прикладів жертовного й героїчного служіння Україні та національним інтересам. З козацьких ватажків знімали шкіру й підвішували за ребро, а вони не зраджували ні віри християнської, ні своїх побратимів. Бійців УПА морили голодом і холодом у схронах, піддавали тортурам у казематах, а вони не зраджували ні української справи, ні своїх лідерів. В'ячеслава Чорновола та інших українських дисидентів піддавали моральному цькуванню й десятиліттями утримували в ГУЛАГу, а вони не зраджували своїх поглядів і переконань, віри у демократичне незалежне майбуття. Які б нові загрози чи спокуси не поставали перед тобою — НЕ ЗРАДЖУЙ! Бо ми сильніші. Наша сила — у правді. НЕ МОВЧИ! Влада думає, що їй вдалося остаточно дискредитували справу національного відродження. На їхнє переконання українські патріоти деморалізовані і вже нікому ніколи не повірять. Вони будуть мовчати, щоб з ними не робили. Влада переконана, що їй до снаги зробити з вільнолюбного українського народу німу, пасивну масу пристосуванців. Влада хоче, щоб ми мовчали, коли газ подорожчав на 50% і піднімаються ціни на продовольчі товари, а пенсійний вік для жінок планують підвищити. За їхнім задумом — ми маємо бути німі, коли держава свідомо програє міжнародні суди, щоб накинути на Україну борги і з «газовими олігархами» розподілити мільярдні кошти. Ми мусимо мовчати, коли до України приїжджають відверті антиукраїнські політики, які розказують про «Русскій мір», зазіхають на частину української території і взагалі вважають незалежність України чимось випадковим і тимчасовим. Причому таким політиканам нинішня влада створює усі комфортні умови перебування. Нас намагаються змусити мовчати, коли у наших духовних святинях починають правити чужинські проповідники, яким владою надаються найвищі почесті. Вони сподіваються, що ми мовчатимемо й будемо вдячні їм за «шмат гнилої ковбаси». За урізані зарплати й пенсії, за позбавлення наших прав і свобод... Вони хочуть, щоб ми мовчали. Тому — не мовчи! У сучасному житті на тих, хто мовчить, — не звертають уваги. Якщо ви будете мовчати, то влада: — ніколи не підніме зарплати до рівня, що дозволяє вести гідне людське існування; — нарахує такі комунальні тарифи і ціни, які зроблять нас і наших дітей вічними боржниками. — ніколи не дбатиме про спільні національні інтереси та інтереси кожного громадянина, а лише про власні. Хто б не завинив перед твоїми та громадськими інтересами — НЕ МОВЧИ! Бо правда звільняє. Наша сила — у правді. Не повинні залишатися непоміченими жодне зловживання представниками влади, жоден факт здачі національних інтересів, придушення демократії, зневаги до нашої мови, історії, культури. Адже мовчання вселятиме в них відчуття вседозволеності, безвідповідальності за свої вчинки і спонукатиме до ще нахабніших, до ще зловісніших дій. Сьогодні, у річницю проголошення Незалежності України, особливо важливо показати всім розгубленим та зневіреним громадянам, що, на відміну від політиків, народ не зрадив своєї країни. Показати, що довкола нас живуть багато небайдужих людей — справжніх українських патріотів. Синьо-жовта країна поверне віру громадян у свою силу і покаже владі, що їй доведеться рахуватися з українськими інтересами. Найкращий спосіб продемонструвати, що ми остаточно не зневірилися, — це вивісити національний прапор перед своїм будинком, у вікні чи на балконі квартири у багатоквартирному будинку, на своєму підприємстві, встановити прапорець на робочому місці чи у машині, повісити синьо-жовту стрічку на автомобілі, на одяг чи сумку. Ми повинні себе відчути українцями, господарями на власній землі. Ми обов'язково переможемо, бо Україна належить народу, а не купці олігархів! Головне — НЕ БІЙСЯ! НЕ ЗРАДЖУЙ! НЕ МОВЧИ!