Попередня «пряма лінія» голови обласної ради Т.В. Демченко з жителями нашої області у редакції газети «Рідне Прибужжя» відбулася 19 серпня 2010 року. Минув майже місяць. Сьогодні, 16 вересня, з 13 до 14 години у редакційних кабінетах знову не вщухатимуть дзвінки. У прямому телефонному зв'язку громадяни будуть порушувати перед головою обласної ради нові проблеми та, якщо на те є законодавчі підстави, отримають її підтримку.

Про коло питань, щодо вирішення яких жителі області у серпні клопотали перед головою обласної ради Т.В. Демченко, газета поінформувала своїх читачів уже в наступному номері («РП» за 26.08.10, «Довіряти, але перевіряти»). А про результати їх розгляду є можливим повідомити зараз, після конкретно проведеної роботи.

Зворотний зв'язок — аналіз розгляду звернень громадян — це лакмусовий папірець, з допомогою якого стають більш помітними як слабкі місця, так і сильні сторони нашого сьогодення.

Передусім хотілося б зазначити, що у практику роботи голови обласної ради Т.В. Демченко зі зверненнями громадян «прямі лінії у редакції газети «Рідне Прибужжя» запроваджені з листопада 2007 року.

Як доводить практика, ця форма роботи є досить ефективною. Людина найскромніших статків має можливість у телефонному режимі порушити особисто перед головою обласної ради свою проблему, не переймаючись пошуком коштів на проїзд, щоб дістатися з віддаленого села в обласний чи районний центр на особистий прийом.

За ці майже три роки найчастіше доводилося допомагати вирішувати проблеми незахищеним верствам населення: пенсіонерам, інвалідам, учасникам бойових дій та учасникам війни, ветеранам праці, одиноким та багатодітним матерям, малозабезпеченим родинам.

Значна кількість звернень викликана недоліками у роботі місцевих органів влади, тяганиною в розгляді законних вимог громадян, а також у зв'язку з недостатньою правовою грамотністю самих громадян, є й такі, які не підлягають розв'язанню на регіональному рівні. І насамперед тому, що є прикладами нетипових ситуацій, для однозначного розгляду яких ще не існує чітких законодавчих правил. А значить, вирішуються в індивідуальному порядку, через суд.

З подібною проблемою минулого разу звернувся на «пряму лінію» інвалід І групи з Очакова М.Г. Крайній. Микола Григорович досить схвильовано переповів, що через стан здоров'я потребує зміни розміщення квартири — з четвертого поверху на перший-другий. Заявник попросив сприяння. Голова обласної ради заспокоїла людину літнього віку, адже була певна, що працівники відповідної служби міської ради на звернення ветерана не відмовлять знайти та оформити юридично обмін рівноцінного житла на нижчих поверхах.

Утім, за декілька хвилин телефонної розмови складно з'ясувати всі нюанси приватного життя людини. А вони, як виявилось у даному випадку, відіграють вирішальну роль, щоб мати правові підстави для задоволення прохання людини.

Очаківський міський голова М.Б. Топчий у листі до обласної ради пояснив, що у приватизованій однокімнатній квартирі, крім М.Г. Крайнього, зареєстрована його колишня дружина та нинішня дружина Галина Андріївна. Таким чином, щоб змінити окреме житло, потрібно надавати дві квартири. Вказані громадяни на квартирному обліку в виконкомі міської ради не стоять. Таким чином, вирішення питання про переселення заявника на перший поверх можливе лише шляхом обміну квартир за згодою всіх осіб, які там зареєстровані.

Щодо наступного звернення, до речі, теж «житлового», то завдяки «прямій лінії у заявників урешті з'явилася конкретна перспектива. Світлана Алексєєва, дружина військовослужбовця з Первомайська, цікавилася пільгами на житло. Голова обласної ради запитала, який термін її родина перебуває на квартирній черзі. Як з'ясувалось з відповіді, молода жінка не знала, що, перш ніж отримати квартиру, потрібно стати у квартирному відділі міста на чергу...

Спеціалісти обласної ради ретельно вивчили ситуацію родини Алексєєвих. Виявилося, що заявники мають усі підстави претендувати на службове житло за місцем роботи чоловіка. Тож після роз'яснення С.В. Алексєєва відвідала Первомайську міську раду, де їй було надано всю інформацію щодо переліку документів, необхідних для постановки на облік. На сьогодні вони зібрані, і родина має законні підстави сподіватися на житло за місцем служби чоловіка. Тим більше, що є близька перспектива: реконструкція будівель солдатських казарм під житло.

Лідія Іванівна Іващенко не вперше порушувала питання неефективного використання наданого Очаківською міською радою в оренду ДП «Підводна спадщина» приміщення колишнього Будинку офіцерів флоту (якому більше ста років).

За дорученням голови обласної ради 2 вересня на місці проведено виїзну робочу нараду за участю депутатів обласної ради, із запрошенням на неї керівництва міста та району. Як з'ясувалось, до гострого сигналу на «пряму лінію» покликали нові обставити: будівля катастрофічно руйнується. Вибиті вікна, купи сміття довкола, чагарники будяків та амброзії — в ріст людини. Перше судове засідання щодо анулювання договору оренди мало місце 14 вересня, а тим часом бомжі на свій розсуд господарюють в історичній будівлі (де йшов суд над легендарним Петром Шмідтом). Міській владі у докір поставлено депутатами обласної ради небажання проявити власну ініціативу для прискорення вирішення цього питання, а також присутність хоча б елементарної ініціативи задля збереження споруди. Принаймні, забити дошками вікна, загородити подвір'я тощо. Надано і ряд інших рекомендацій, для виконання яких визначено конкретні терміни. Хочеться сподіватися, що реакція міської влади призведе до позитивних зрушень у цьому питанні.

Досить ретельно і скрупульозно після дзвінка на «пряму лінію» розглянули працівники виконавчого апарату обласної ради та спеціалісти Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації і звернення миколаївця П.І. Кононова, 1925 року народження. Петро Іванович — інвалід війни ІІ групи. До голови обласної ради звернувся тому, що (як він висловися) сумнівається, чи правильно зроблено розрахунок призначеної йому матеріальної виплати. Насправді підстав для недовіри не було. Тож у даному випадку людині похилого віку потрібна була компетентна відповідь. За результатами розгляду звернення заявник її отримав, чим і залишився задоволений, упевнившись, що кошти надійшли на його особистий рахунок у відділенні Ощадбанку.

Прозвучала й низка звернень, за якими стоять інтереси громади. Зокрема із с. Болеславчик Первомайського району М.О. Чичельницький поскаржився, що жителі декількох вулиць його села не мають питної води, а також порушив проблему заміни дерев'яних опор електромереж. На сьогодні вже придбано за кошти ПП «Капітель» (яке обслуговує водовід) насос та проводяться необхідні налагоджувальні роботи; ведеться заповнення башти водою. Та оскільки питання остаточно не вирішене, звернення залишається на контролі обласної ради. Сподіваємось, у людей не буде підстав сумніватися у запевненнях керівництва району, сільської ради щодо відновлення подачі води в намічений термін. Вирішення проблеми заміни дерев'яних опор електромережі виконавцем заплановано на жовтень поточного року, про що повідомило керівництво Первомайського РЕМу та Обленерго, а також доведено до відома жителів села.

Марія Петрівна Ярова із с. Щербані Вознесенського району порушила на «прямій лінії з головою обласної ради низку питань, переважно суспільно-правового спрямування. Серед них — повернення функцій нотаріату сільським радам (що вирішується на рівні держави). І все ж шлях вирішення проблеми знайдено. Після втручання у розгляд питання голови обласної ради Головним управлінням юстиції у Миколаївській області затверджені графіки виїзду приватних нотаріусів у села району.

Через скупу газетну площу немає змоги перелічити всі звернення окремо. А втім, чи є в цьому крайня потреба, коли головним є інше: жодне звернення без уваги голови обласної ради не залишилося.

Так, проблеми у людей — різні: когось пригнічують матеріальні труднощі, у когось — проблеми з житлом, ще когось непокоять негаразди громадського життя, як це — відсутність транспортного сполучення до райцентру, господаря у напівзруйнованої історичної будівлі, чи, можливо, дратує поява стихійних ринків на вулицях обласного центру. Однак людина у своїй біді не залишається непочутою, напризволяще із труднощами долі чи тягарем ситуації. «Пряма лінія» у газеті Миколаївської обласної ради — цьому підтвердження.