Під постійною увагою керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів перебуває питання соціального захисту ветеранів війни.

Нині на Миколаївщині мешкає 57,6 тис. ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Поточного року забезпечено проведення 100% обстеження матеріально-побутових умов проживання ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, осіб з числа жертв нацистських переслідувань, дітей війни. За результатами обстежень проведена робота щодо задоволення виявлених потреб.

Усі види соціальних послуг ветерани війни та інші громадяни похилого віку мають можливість отримати через мережу підрозділів органів соціального захисту області.

Завданням політики нового уряду постало реформування системи соціальних послуг, яке передбачає розв'язання проблем попиту на соціальні та культурні потреби, і найголовнішим у роботі влади є питання захисту конституційних прав та свобод громадян, поваги й гідності кожної людини.

Суть існування органів соцзахисту полягає в тому, аби підтримати кожного, хто потребує соціальної допомоги, полегшуючи цим людині життя. Щоб досягати найкращих результатів, система соціального захисту населення постійно удосконалюється.

Реформування системи соціального захисту Миколаївської області розпочато ще 17 років тому, коли було прийнято рішення щодо створення принципово нової управлінської структури — районного управління праці та соціального захисту населення, яке об'єднало відділ соціального захисту та територіальний центр. За короткий час нова управлінська структура зарекомендувала себе як прогресивна. Поліпшилась керованість соціальними процесами. На рівні держави цей досвід був схвалений. Але на цьому зупинятись не хотілось.

Враховуючи той факт, що половина населення проживає в сільській місцевості, для оформлення пенсій, субсидій, надання соціальної допомоги літні люди змушені були їхати до райцентру. Це перший, можна сказати, територіальний фактор, який спонукав до пошуків. А є і другий, що визначав характер діяльності органів соцзахисту: обласна та районні управлінські структури працювали на запит, на звернення. Через соціальні служби шляхом проведення сходок, зустрічей, встановлюючи прийом за графіком в окремих населених пунктах, епізодично, наїздами намагались полегшити звернення людини до органів соціального захисту. У той час як документи Уряду, Мінпраці наполегливо націлювали на адресність, на допомогу в першу чергу тим, хто її потребує. Тому постало завдання наблизити службу соціального захисту до людей, створити, так би мовити, первинну ланку на місцевому рівні.

Ось чому в 1995 році розпочато новий експеримент. В області почали створюватися центри соціального захисту населення у всіх сільських та селищних радах. За результатами проведеної роботи створено та продовжують діяти 305 центрів. На сьогодні ні у кого в області, зокрема у керівників райдержадміністрацій, виконкомів сільських та селищних рад, не виникає запитання про доцільність існування сільських центрів соціального захисту населення, тим більше у 145 тисячі сільських пенсіонерів.

Отже, зміни відбулися в усіх ланках системи органів соціального захисту області. За результатами експерименту створено оптимальну систему соціального захисту населення.

Пошук більш ефективних управлінських рішень на рівні держави та регіону не самоціль. Вдосконалення системи організації та управління — це той шлях, який без додаткових затрат, коштів, матеріальних засобів дозволяє працювати більш результативно, працювати на користь тих, хто потребує соціального захисту.

Експеримент по створенню системи соціального захисту області схвалено на державному рівні, але, на жаль, не поширено в інших регіонах.

Поточного року Міністерством праці та соціальної політики України доручено провести роботу щодо приведення структури системи соціального захисту населення Миколаївської області у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

На виконання доручень в області з січня 2010 року розпочато роботу щодо реформування системи соціального захисту. В процесі реформування проведено реорганізацію управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських (міст обласного значення) рад шляхом створення на їх основі двох окремих юридичних осіб: управління, яке фінансується з державного бюджету, та територіального центру з надання соціальних послуг (соціального обслуговування), який фінансується за рахунок місцевого бюджету. На сьогодні в усіх районах та містах області роботу по створенню територіальних центрів завершено.

На цей час у системі органів праці та соціального захисту населення Миколаївщини соціальне обслуговування та надання соціальних послуг громадянам забезпечують 24 територіальні центри.

У складі терцентрів функціонують: 22 стаціонарних відділення для постійного проживання, 21 відділення соціально-медичних послуг, 27 відділень соціально-побутової адаптації, 27 відділень з надання адресної грошової та натуральної допомоги.

Функціонування системи забезпечують близько 2 тис. соціальних працівників, які обслуговують 61 тис. громадян, з них майже 32 тис. осіб у сільській місцевості, надаючи їм майже 40 видів соціальних послуг.

Однією з форм соціальних послуг є забезпечення непрацездатних громадян у домашніх умовах постійним стороннім доглядом, що стало реальним внеском у наближення соціальних послуг до тих, хто потребує їх найбільше.

Надомне обслуговування забезпечують 726 соціальних працівників, послуги отримують майже 7 тисяч осіб з числа одиноких та одиноко проживаючих громадян.

Особи з числа одиноких громадян, які повністю втратили здатність до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, можуть бути поселені на постійне проживання до геріатричного будинку-інтернату (в області їх два: в містах Миколаєві та Вознесенську), а також до стаціонарних відділень для постійного проживання, які функціонують в усіх сільських районах Миколаївщини та містах Миколаєві й Первомайську. На сьогодні в цих закладах проживають 750 осіб. Утримуються ці заклади з коштів обласного та місцевих бюджетів, також залучаються кошти благодійників.

Різні види соціальних послуг вдома в області отримують 5015 ветеранів війни з числа одиноких, одиноко проживаючих непрацездатних громадян. Це і покупка, доставка продуктів, ліків, приготування їжі, прибирання помешкань, виклик лікаря, що дуже важливо та необхідно для тих, хто цього потребує. Обслуговуванням охоплено 100% усіх потребуючих.

З початку 2010 року санаторно-курортними путівками забезпечено 377 ветеранів війни, в тому числі за рахунок державного бюджету — 304 путівки, видано 156 одиниць технічних та інших засобів реабілітації для інвалідів війни.

Завдяки коштам, виділеним з місцевих бюджетів, та отриманій благодійній допомозі адресну грошову та натуральну допомогу з початку року одержали 111 тис. громадян на загальну суму 16 млн. 149 тис. 512 грн., серед них і категорія ветеранів війни та праці.

У рамках відзначення Року ветеранів та з метою матеріальної підтримки цієї категорії з обласного бюджету 2010 року виділено 2 млн. 126 тис. 400 грн.:

- 1 млн. 831 тис. 200 грн. для виплати одноразової матеріальної допомоги учасникам бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни та у роки війни з Японією до 65ї річниці Перемоги та до 66ї річниці визволення України від фашистських загарбників;

- 207 тис. грн. для виплати одноразової матеріальної допомоги сім'ям загиблих та померлих учасників бойових дій в Афганістані, інвалідам війни в Афганістані;

- 88,2 тис. грн. для надання щомісячної матеріальної допомоги 49 учасникам визволення Миколаївської області від фашистських загарбників, які проживають у 12 районах та містах області.

На обліку в Головному управлінні праці та соціального захисту населення облдержадміністрації для забезпечення спецавтотранспортом перебувають 1190 осіб, у тому числі ветеранів війни.

До цього часу інваліди війни забезпечуються автомобілями, які були у користуванні. 2010 року видано 5 таких автомобілів.

Отож здобутків у органів соціального захисту Миколаївщини чимало. Але й є багато думок, як вирішити ще існуючі проблеми, вдосконалити накопичений досвід, виконуючи державні завдання, спрямовані на покращення добробуту наших земляків.