Звістка про те, що завідуюча заочним відділенням МККіМ, старший викладач Наталія Павлівна Ковальчук перемогла в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Кращий викладач української мови у ВНЗ», була для мене надзвичайно приємною. І цілком закономірно.

До цієї перемоги Наталія Афанасьева (дівоче прізвище Ковальчук) — колишня випускниця Миколаївської ЗОШ № 53 — йшла впродовж усього життя, де основними освітянськими віхами є два вишівські дипломи про кваліфікації бібліотекаря і вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури. Вступивши до першого вишу ще неповнолітньою (тоді викладачем української мови та літератури у неї був автор цих рядків). Наталка, власне, усе життя поєднує свою педагогічну діяльність із навчанням у вищих школах.

Торік вона закінчила Київський університет менеджменту та освіти АПН України за спеціальністю «Управління навчальним закладом».

Упродовж останніх семи років Наталія Павлівна викладає у МККіМ (колишнє ДВУК), а її організаторські здібності досить успішно проявилися в керівництві і загальноосвітньою цикловою комісією, і водночас обласним методичним об'єднанням.

Окрім того, Наталія Павлівна продовжує за сумісництвом працювати у Миколаївській міській вечірній школі із заочною формою навчання, тривалий час працювала у Першій українській гімназії ім. М. Аркаса.

З-поміж тих, хто надавав допомогу молодому викладачеві у становленні її як педагога, Наталія Павлівна називає колишнього директора МДВУК В. В. П'ятигорського, директорів МККіМ В.А. Соловйова, гімназії С.В. Бережного, вечірньої школи К.Ф. Ганніченко, автора цих рядків, Т.В. Клочано-ву, В.А. Лиса, П.В. Гуйвана, К.Ф. Овчаренко, М.С. Туртугешеву, В.О. Коросташевця і нині покійну А.І. Круглікову — і, звісно, особлива подяка за підтримку і допомогу у навчальному процесі директорові нашого коледжу Вікторові Алмабайовичу Соловйову та колишньому методистові МДВУК Валентинові Олексійовичу Черевкову — додає нинішній переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу. Коріння сьогоднішніх успіхів Наталії Павлівни було закладено в її сім'ї — у вихованні, що дали з дитинства батьки. Надія Гаврилівна та Петро Іванович Гончарови, які прищепили їй та молодшій сестрі, Тетяні Гончарове, обов'язковість у всьому, любов до праці, чесність, порядність, повагу до людей. Такою намагається виховати Наталія Павлівна і свою доньку Єлизавету — переможницю багатьох обласних та республіканських конкурсів з української мови та літератури ще під час навчання у Першій українській гімназії ім. М. Аркаса, а нині студентки

Одеського училища мистецтв і культури за спеціальністю «Класична хореографія».

Перемога Наталії Павлівни в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу — справедлива і закономірна. Відколи переможниця викладає у коледжі українську мову (з 2003-го року), її студенти стали переможцями Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика (обласний етап):

- 2003 р. — Огарьова Юлія -III місце;

- 2005 р. — Яброцька Яна — II місце;

- 2006 р. — Бондар Анастасія — III місце;

- 2007 р. — Варганова Катерина — II місце.

14 травня 2007 р. Варганова Катерина посіла перше місце у загальнонаціональному етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

- 2008 р. — Чаплигіна Стефанія — II місце.

- 2009 р. — Бахтій Ангеліна -II місце.

Упродовж усіх цих років цьогорічний переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу Наталія Павлівна Ковальчук відчувала постійну допомогу Обласного інституту післядипломної освіти та особисто його директора Надії Миколаївни Огренич. За визначні особисті досягнення як куратор групи була визнана переможцем конкурсу «Найкраща група коледжу»: перші два роки — II місце, 2010 р. -1 місце. З-поміж них такі «нагороди: Почесна грамота Миколаївської обласної ради (2006 p.), грамоти управління освіти (2009, 2010), грамота Ради національних товариств області (2010), грамота управління культури облдержадміністрації (2010).

- Моя основна мета — своєю працею поліпшувати престиж навчального закладу, в якому працюю, — зізнається Наталія Павлівна. — Та якщо говорити конкретно, найближчими планами є навчання в аспірантурі. Хочу займатися не лише педагогікою, але й науковою роботою. Звісно, як і кожна людина, маю проблеми. Та вважаю за краще вирішувати їх самостійно, а не перекладати на плечі інших. Свою перемогу в обласному етапі я хочу розділити з багатьма колегами коледжу, які своїм ставленням до української мови зміцнювали її державний статус. Окрім членів нашої циклової комісії, за приклад можуть правити заслужені працівники культури України А.І. Затурян, Л.М. Красненко, А.В. Рибак, ветерани праці — О.О. Царельник, подружжя Сандул, Б.С. Трофименко, І.Ю. Мальцева, Л.О. Ходак. М.М. Яковлева, О.М. Кузьменко, Н.А. Костюченко, Н.В. Круміленко, технічний оператор Т.Р. Власенко, а в минулі роки — ті, які нині на заслуженому відпочинку -Л.В. Шулєжко, В.П. Хандусенко, В.В. Крамаренко, О.Д. Карпова і, на жаль, покійні вже Б.Н. Барбер, М.С. Швець, СЯ. Ускач, В.Я. Дрізо, С.М. Перлова, В.Г. Борисов, Г.І. Грабовська. І зазвичай це керівництво коледжу — директор, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник культури України В.А. Соловйов та його заступники Л.В. Рура, О.В. Комінарець, В.Г. Васкан, СВ. Мицик, В.Л. Лобода, головний бухгалтер коледжу Н.М. Швець.

До речі, цими днями у Києві міністр освіти і науки України Д.В. Табачник нагородив нашого директора Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді та з нагоди Дня працівників освіти (наказ від 29.09,2010 р. №415-к № 140941).

Хочеться особливо тепле слово сказати про працівників бібліотеки та секретаря приймальньої О.Ю. Лупенко. Оскільки автор цих рядків неодноразово у публікаціях про коледж відзначав позитивну роботу працівників бібліотеки цього шанованого на Миколаївщині й в Україні навчального закладу, хочеться окремо сказати про напрочуд старанну і плідну працю О.Ю, Лупенко. Надійна у роботі, Олена Юріївна є зразком у виконанні конституційних вимог до державної мови, а це сприяє тому, що і в колективі, і у відвідувачів посилюється повага до рідної мови, відчувається культура українського слова.

Серед тих, до кого Наталія Павлівна відчуває особливу прихильність і які є для неї незаперечним авторитетом, одне з перших місць належить Катерині Федорівні Ганніченко, директора унікальної обласної вечірньої школи із заочною формою навчання.

Отож прислухаємось до думки ветерана освіти Катерини Федорівни:

-- Наталія Павлівна — учитель від Бога. Сумлінна, дисциплінована, ретельно готується до занять, постійно дбає про якість знань учнів. Має неабиякі організаторські здібності і хист до науково-методичної роботи.

А ось думка членкині двох творчих спілок (письменницької і журналістської), авторки шести книг, лауреата премії імені М. Аркаса В.І. Марущак (до речі, у минулому, як і Н.П. Ковальчук, теж моя студентка):

- Мені довелося працювати з Наталією Павлівною Ковальчук у Першій українській гімназії ім. М. Аркаса. Хоча Наталія набагато молодша від мене, вона приємно вражала всіх своєю ерудицією, товариськістю, вмінням проводити з учнями не лише уроки, але й велику позакласну культурно-масову роботу. На мою думку, цьому сприяло те, що вона мала і педагогічну, і бібліотечну, і режисерську освіту. Загалом її дуже поважали і гімназисти, і викладачі.

...Перед тим, як поставити останню крапку, торкнуся наступного. Цими днями мені зателефонував колишній викладач МДВУК, нині пенсіонер В.П. Хандусенко:

- З приходом до керівництва коледжу В.А. Соловйова значно поліпшилося ставлення до нас, ветеранів, які багато років віддали праці в училищі (нині МККіМ). Від імені всіх ветеранів поздоровляю викладачів коледжу і особисто директора з Днем учителя, бажаю усім доброго здоров'я і подальших творчих успіхів.

Приєднуємося і ми до цих поздоровлень, висловлених Володимиром Прокоповичем.

І, зазвичайно ж, маємо нагоду поздоровити із Днем учителя переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу в номінації «Кращий викладач української мови у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Наталію Павлівну Ковальчук.

її молодість і наполегливість у кращому розумінні цього слова, помножені на високий професіоналізм і працелюбність, вселяють надію, що попереду в Наталії Павлівни ще багато перемог найвищого рівня і реальна можливість утілити в життя всі свої мрії, плани та задуми.