Провадження у справах по окремих злочинах порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення.

Частина 2 статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України) містить в собі перелік рішень, які зобов'язаний прийняти орган дізнання в разі надходження на його адресу заяви про злочин: у триденний строк порушити кримінальну справу, відмовити в її порушенні або направити вказану заяву за належністю. Роз'яснення права звернення із заявою до інших органів відповідно до компетенції кримінально-процесуального законодавства не передбачено.

Кримінальні справи про скоєння злочинів, передбачених ст. 125 Кримінального кодексу України (КК України) — «умисне легке ушкодження», ч. 1 ст. 126 КК України — «побої і мордування», ст. 136 КК України — «самоуправство», згідно з ч. 1 ст. 27 КПК України порушуються судами не інакше як за скаргою потерпілого. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

Органи дізнання в разі надходження на їх адресу таких заяв при підтвердженні факту отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень зобов`язані передавати їх за належністю до відповідного суду, і саме суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КПК України, приймає рішення про залишення скарги без розгляду у випадках, передбачених цим кодексом, відмовляє в порушенні кримінальної справи або за наявності достатніх даних порушує кримінальну справу.

При цьому суддя, відповідно до вимог п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не має права відмовити у прийнятті скарги потерпілого про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 125 КК України (ч. 1 ст. 126, ст. 356 КК України), якщо скарга надійшла до суду від компетентних органів у порядку, встановленому п. 3 ч. 2 ст. 97 КПК України. При розгляді такої скарги суддя повинен викликати потерпілого і з'ясувати його думку, а також інші обставини, необхідні для прийняття правильного рішення.

За скаргами про вчинення таких злочинів суддя зобов'язаний у передбачені ст. 97 КПК України строки порушити кримінальну справу чи відмовити в порушенні.