27 листопада у Миколаєві від Кафедрального собору Ікони Касперівської Божої Матері відбулася хресна хода до Меморіалу пам'яті жертв Голодомору- геноциду 1932-1933 років.

У колоні, яка вирушила центральною алеєю проспекту Леніна, йшли представники Народного Руху України, Української народної партії, ВО «Свобода» і просто люди, яким не байдужа пам'ять невинно убієнних. Проходячи біля старого миколаївського цвинтаря, хода на хвилину зупинилась. То була хвилина мовчання у пам'ять про ще одних невинно убієнних більшовицьким режимом — жертв політичних репресій. Після цієї хвилини до меморіальної дошки, встановленої біля входу на цвинтар, були покладені квіти. Ушанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду розпочалося з панахиди, яку відслужили священики Православної та Греко-католицької церков. Потім був мітинг, який відкрив голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України Юрій Діденко. Нагадавши, що штучний голодомор був створений з метою знищення українського народу, Юрій Володимирович згадав і про те, що завдяки організації, яку він очолює, до 60-річчя цієї трагічної події був насипаний курган і встановлено дерев'яний хрест. Також завдяки зусиллям Народного Руху України на тому ж місці було споруджено й Меморіал з металевим хрестом і дзвонами. Звернувшись до молоді, голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України нагадав, що їм — будівничим майбутнього держави — в першу чергу потрібно добре знати її історію. Адже без цього країна не матиме майбутнього. Цю думку продовжив голова міської організації ВО «Свобода» Ігор Дерев'янко, зазначивши, що завдяки законам, які намагається нав'язати сучасна влада, трагедія 1932-1933 років може повторитися. Член проводу Миколаївської обласної організації Народного Руху України Олександр Малицький, звертаючись до молоді, нагадав, що на захисті незалежності України нерідко стояли їхні однолітки. Так було під Крутами у 1918 році, на Майдані Незалежності у 1990 році, коли він був ще площею Жовтневої революції, а Київ, в якому розташована ця площа, — столицею УРСР. І... за часів незалежності у дні Помаранчевої революції 2004 року, біля села Вишневе на Київщині. Поети Олексій Яковенко і Марія Краскова вшанували пам'ять невинно убієнних українців віршами. Священик Української греко-католицької церкви, отець Тарас Павлюс закликав усіх до любові, бо вона є основою квітучого життя. Після завершення мітингу до металевого хреста із дзвонами, що височить на пам'ятному кургані, були покладені квіти і горщики з пшеницею та свічками.