Напередодні закінчення року, як годиться, кожен підбиває підсумки здійсненого, намічає перспективи на майбутнє. Не є винятком і Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. Що приніс йому 2010 рік? Він і рядовий у ланцюжку прожитих літ, і водночас — знаковий. Бо є першим роком функціонування університету в статусі національного.

Пріоритетними напрямками розвитку вищого навчального закладу є його наукова діяльність та міжнародне співробітництво. До наукової роботи в МНУ ім. В.О. Сухомлинського залучені всі науково-педагогічні працівники. За рахунок коштів із державного бюджету розробляються сім науково-дослідних тем, керівниками цих проектів є відомі вчені О. Цебржинський, О. Пєхота, В. Будак, В. Клименко, І. Муленко, М. Рехтета, В. Січко.

Найчисельнішим є колектив учених, що працює над спільним з НАПН України проектом «Організаційно-педагогічні засади діяльності класичного університету як центру духовного розвитку особистості.

У своїх теоретико-експериментальних пошуках учені розглядають проблему виховання особистості в соціогенетичному дискурсі. Особистість набуває свого реального смислу і значення через неперервний процес становлення і вдосконалення. Як суб'єкт вільної і морально відповідальної дії особистість розглядається вченими як соціально-детермінована. Зусилля дослідників скеровані на те, щоб створити психолого-педагогічні передумови для внутрішнього розвитку особистості, виробити у студентів здатність до процесу цілеспрямованого виховання і самовиховання.

У рамках цього наукового проекту проведено об'єднане засідання вченої ради університету та президії НАПН України (червень 2009 року), дві всеукраїнські науково-практичні конференції та студентська всеукраїнська науково-практична конференція. Результати напрацювань цього колективу вчених, як й інших, представлені у збірниках наукових праць, були презентовані на декількох міжнародних виставках. За результатами виставки Інноватика в освіті України» (Київ, 2010) Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського отримав почесне звання «Лауреат конкурсу» ІІ ступеня, срібну медаль та чотири почесні дипломи науковим працівникам за вагомий творчий внесок у розвиток освітніх технологій (Г.В. Грищенко, О.М Пєхота, Н.О. Євдокимова, О.І. Смирнов).

Особливо активно працювала впродовж року навчально-наукова лабораторія археології та етнології, яка займається археологічними розкопками городища фінальної бронзи «Дикий Сад». За її участю відкрито Музей археології та етнографії при Інституті історії і права.

У 2010 році проводилися роботи за рядом міжнародних угод про співпрацю за спільними науковими програмами з Державним музеєм «Ермітаж» (Росія) та навчальними закладами: Вашингтонський університет у Сент-Луїсі (США), Ерлам Коледж (Річмонд, Індіана, США), Велезли Коледж (США), Познанський університет імені Адама Міцкевича (Польща). Результати досліджень були представлені у жовтні 2010 року на Конференції Геологічної спілки Америки в Денвері (Колорадо, США), опубліковано ряд наукових статей у виданнях США.

Завершено в 2010 році ще один вагомий науковий проект. Він виконувався під егідою Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Ради ректорів педагогічних університетів Європи. Мова йде про багатотомне видання «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення, перспективи розвитку». Це наймасштабніший проект у сучасній педагогічній науці. Результати дослідження будуть представлені у 27 томах.

Дослідження виконувалося за регіональним принципом. Колектив авторів кожного тому, який представляв окрему область, мав можливість творчо підходити до визначеної проблематики, враховуючи специфіку розвитку регіону.

Група науковців, що розробляла проект на Миколаївщині, на 95% представлена вченими Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. У томі, присвяченому вивченню педагогічних здобутків Миколаївщини, який щойно вийшов із друку у видавництві «Знання України», широко розкрита діяльність вищих і середніх спеціальних закладів, що працювали та працюють на теренах Миколаївщини, починаючи з другої половини ХІХ століття, і до сьогодення.

Особлива увага приділена Новобузькій учительській семінарії та Миколаївському учительському інституту, які були першими закладами професійної педагогічної освіти. Не обійдено увагою історію діяльності педагогічних технікумів, що були запорукою сталого розвитку освіти. Але у центр дослідження, закономірно, поставлено історію і сьогодення Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського та Новобузького педагогічного коледжу, котрі є єдиними на теренах області навчальними закладами, де сконцентровано підготовку фахівців для освітянської галузі.

Цінним є те, що науковцями використано значну джерельну базу, матеріали архівів Києва, Санкт-Петербурга, Миколаєва, районів області. Значна частина документів уведена в науковий обіг уперше.

Важливо, що в даній роботі вперше зроблено спробу представити в сукупності культурний та інтелектуальний потенціал області: подано характеристику творчого доробку літераторів, представлено специфіку театрального, малярського та музично-хорового мистецтва області. Досить об'ємно охарактеризовано і досягнення миколаївців у різних галузях науки.

Плідним виявився 2010 рік і для захисту кандидатських та докторських дисертацій. 24 викладача успішно захистили дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) за 20 науковими спеціальностями, а доценти В.І. Полянська, Н.О Рижева, І.В. Наконечний стали докторами (відповідно) філософських, історичних та біологічних наук, поповнили докторський корпус учених Миколаївщини.

Колектив університету усвідомлює, що освіта в ХХІ столітті стає основою розвитку особистості і суспільства, запорукою зміцнення конкурентоспроможності України на міжнародній арені. Тому в епоху переходу країни до постіндустріального інформаційного суспільства науково-педагогічний колектив університету докладає всіх зусиль для використання наукових здобутків у навчально-виховному процесі, що є однією з основних умов модернізації освітянської галузі.