У році, який завершується, природа була безпощадною до людства і щедро відплатила за неповагу до себе протягом віків та встановила сумний рекорд за кількістю катастроф.

Стихії вирували у цілому світі, планету в різних куточках заливали повені та руйнівні цунамі, стрясали землетруси та виверження вулканів, неймовірна спека призвела до численних пожеж та зимових аномалій з колапсом в аеропортах та на дорогах. Дісталось і Україні, що потерпала від повеней та спеки, і звичною стала інформація про природні катаклізми в різних регіонах нашої держави. Людство наблизилось до межі, де все складніше буде долати наслідки стихійних лих, що за лічені години руйнують те, що людина відбудовувала не один рік. Маємо наслідки, спровоковані бездумним втручанням у природу та її нещадною експлуатацією. За свій егоїзм людство може заплатити дорогу ціну, вже розпочалась попередня проплата. Не менш складним став 2010 рік і для українського суспільства та його політикуму. Вибори Президента змінили політичну карту України, і на зміну помаранчевій команді, яка значну частину відведеного часу потратила на суперечки та протистояння, прийшла команда, яка обіцяла країну для людей. Майже рік їх господарювання підтвердив, що слово вони тримають. Країна різко стала перетворюватись на країну для «своїх» людей із Донецька. Нині зовсім ніхто не волає про звільнення і витіснення місцевих еліт та заміну їх на донецьких. Без лишнього галасу, за допомогою своїх судів, була відмінена політреформа, яку так захищали регіонали від зазіхань В. Ющенка. Україну повернули знову в добу кучмівської Конституції з необмеженими правами Президента, заперечивши тезу про неможливість повернення в одну річку. Приручений парламент з «тушками»-депутатами штампує закони, не читаючи їх, а лише спостерігаючи за помахом руки відомого всім розводящого. Принаймні в такий спосіб прийнятий Податковий кодекс та бюджет країни іще не раз ікнеться багатьом українцям, але допоможе збагатитися своїм людям у владних кабінетах та наближеним до сім'ї олігархам-буржуїнам. Влада регіоналів, розпочавши непопулярні реформи та закручування гайок у суспільстві, належним чином забезпечила фінансами репресивний апарат — прокуратуру, міліцію, службу безпеки, але зовсім забули про армію, що мала б захищати від зовнішніх ворогів, але у нинішніх керманичів такі вороги лише всередині держави. Наша країна мала всі перспективи перетворитись в один із форпостів демократичних реформ на пострадянському просторі після помаранчевого майдану та величезної довіри громадян, але не змогла скористатись наданою можливістю. А скотилася до того, що цей рік став одним із етапів, коли тушкований парламент змінив виборче законодавство на користь однієї політичної сили — Партії регіонів, усунувши всіх інших від впливу на майбутні результати виборів. Вони отримали контроль над місцевим самоврядуванням майже по всій території країни. Правда, громадяни не відчули обіцяного покращення життя вже сьогодні і продовжують шукати правди у тих, кого не обрали. Здобувши контроль над місцевими радами, Партія регіонів нічого не зробила для посилення місцевих громад, а через прийнятий бюджет зробила їх ще залежнішими від центру, регулюючи рівень їх лояльності. Прийнятий у незаконний спосіб Податковий кодекс позбавляє багатьох громадян незалежності, як бюджет — місцеві ради, та можливості самостійно забезпечувати своє благополуччя, повертаючи їх у центри зайнятості і роблячи залежними від подачок держави. 2010 рік різко посилив авторитарні тенденції нової влади і скоректував зовнішню політику на Москву. Зустрічі президентів та прем'єрів двох країн стали звичним явищем. Правда, результатів, окрім поглинання українських стратегічних галузей та приниження нас, як незалежної держави, практично не відчувається, не кажучи про зростаючу енергетичну залежність країни. Здавши Крим під базування Чорноморського флоту до 2042 року, ми і далі продовжуємо платити за газ дорожче, ніж при попередньому уряді, та більше за Німеччину. Ось така вона російська прихильність по-братерськи: дружба дружбою, а «денежки врозь». Цензура знову стала звичним явищем у телевізійному просторі країни, а перешкоджання діяльності журналістів з боку чиновницької братії ввійшли в норму і викликають протести лише з боку журналістів, які об'єдналися в рух «Стоп цензурі. Повернення до сумних часів, коли стали нормою репресії і коли серед білого дня «Альфа» хапає на вулиці колишнього чиновника, є ні чим іншим, окрім спроби залякати суспільство. Подібним діям важко знайти виправдання. Посилити страх у суспільстві — ось мотив багатьох дій нинішньої влади, бо коли в парламенті стільцями починають здувати пилинки з опозиційних колег, можна зробити висновки — цих людей виховали суворі бандитські 90-ті. Годі й сподіватись на інше від влади регіоналів, яка все більше «окучує суспільне життя країни по їх розумінням майбутнього розвитку нашої держави. Рік, що завершається, став ще одним випробуванням на зрілість українського суспільства. І сказати однозначно, що воно його провалило, не можна, бо були протести проти Податкового кодексу та утисків свободи, виступи студентів проти реформ українофобського міністра освіти та інші. Без сумніву, рік посилив суспільну напругу в країні. Народний Рух України зумів повернутися в політичне життя нашої держави, взявши активну участь у виборах Президента країни та вперше за багато років — у виборах до місцевих рад. Наступний рік — ювілейний для української державності, і Народний Рух доклав немало зусиль для досягнення цієї благородної мети. Завдячуючи йому 20 років тому країна влилась у сузір'я незалежних держав, але нинішній рік не став найкращим у переліку цих років. З Новим 2011 роком! З новими сподіваннями на розбудову Української держави з її національними цінностями!