«В Вифлеємі днесь Марія Пречиста породила у вертепі нам Христа», — співають українські колядники. «Chwaia na wysokoici, Chwaia na wysokoici, A pokij na ziemi», — долучаються польські щедрувальники, зливаючись голосами в єдину прекрасну мелодію. Слов'янські народи мають безліч спільних колядок, особливо тих, що мають церковне походження: «Нова радість стала», «Небо і земля», «В Вифлеємі днесь Марія» та багато інших. Але є й свої, особливі та неповторні.
Послухати польських колядок, побачити хоча б частину традиційних обрядів, відчути себе (хоча б ненадовго) членом дружньої польської родини можна було на вечорі польської колядки, який відбувся 15 січня у міському Будинку вчителя. Подібне свято з нагоди Різдва відбувається вже не перший рік і організатором вечора традиційно є Миколаївське обласне товариство поляків (керівник Є. Селянська).
«Різдво у Польщі, — пояснила Є. Селянська, — традиційно святкується 25 грудня. Але свято це сімейне, тому товариство вирішило не відривати людей від святкування вдома і провести свято пізніше, вже після Нового року». Вона також зауважила, що товариство об'єднує переважно тих, хто має польське коріння, але ніколи не відмовить тим, хто цікавиться польською культурою, бажає вивчити мову тощо.
Вечір відкрила Генеральний консул Республіки Польща в Одесі Йоанне Стшельчик. Вона відзначила, що у Миколаєві виконана величезна робота для об'єднання поляків, які живуть далеко за межами рідної країни, і це не може не радувати. Захват пані Стшельчик викликала велика кількість молоді й дітей, яку вона побачила у залі, а це вже свідчить про самоствердження цих молодих людей та їх щиру зацікавленість рідною культурою.
До привітань долучилася й начальник відділу у справах національностей облдержадміністрації Олена Івашко. Вона побажала всім присутнім щастя, здоров'я, віри у краще, а також, щоб кожне бажання, загадане у новорічну ніч, обов'язково збулося. О.Івашко наголосила, що облдержадміністрація завжди підтримує творчі ініціативи подібних товариств по всій області, зокрема товариства поляків, і пообіцяла, що в цьому році за підтримки ОДА буде відновлено видавництво польськомовної газети, яка раніше видавалася зусиллями членів товариства, але через матеріальні труднощі змушена була закритися.
Після офіційних привітань слово взяли діти, які розповіли про традиції святкування польського Різдва. Зокрема поляки, так само, як і українці, напередодні Різдва збираються на Святвечір або Вігілію, стараються приготувати 12 страв, які символізують число апостолів і кількість місяців у році. Серед них — узвар, кутя, вареники, борщ з грибними вушками, але найголовніша страва — риба. Колядувати починають на саме Різдво — 25 грудня. Давні польські колядки за мелодією й словами дуже подібні до українських. Переконатися у цьому мали змогу й усі присутні. У виконанні імпровізованого хору юнаків та дівчат, членів товариства поляків, пролунали традиційні польські колядки, а їх батьки та друзі мали змогу підспівувати їм у режимі караоке.
Після цього відбувся ще один цікавий звичай — ламання оплаток — дуже тонких прямокутних хлібців, випечених з білого борошна та води без додавання солі та дріжджів. За такими же рецептами випікають гостії для Причастя в римо-католицькому обряді. Але на відміну від гостій, які споживаються тільки під час Причастя, оплатками прийнято ділитися у навечір'я Різдва у церкві, а також із друзями та знайомими. «Хліб, — пояснив ксьондз-вікарій костелу Св. Йосифа Петро Бротонь, — це найважливіше у нашому житті, те, без чого ми не можемо обійтися, і коли я ділюся з людиною шматком хліба, це означає, що я готовий поділитися з нею всім, що маю». Ламання оплаток зазвичай супроводжується приємними побажаннями щастя, здоров'я та благополуччя. Головна умова, щоб побажання були від душі.
Закінчився вечір іграми та забавами.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |