Питання доступного житла для молодих сімей, соціально незахищених категорій громадян, певно, ніколи не втратить своєї актуальності, а отже, завжди залишатиметься одним із першочергових завдань держави. Питання, з якими результатами щодо забезпечення громадян доступним житлом увійшла у новий рік Миколаївщина, розглянули депутати обласної ради на засіданні постійної комісії з питань регулювання комунальної власності, приватизації та капітального будівництва (голова — Олександр ЗУБКО), що відбулося 20 січня. У роботі комісії взяв участь перший заступник голови облради Володимир ПАЩЕНКО.

Першим питанням на порядку денному стояло виконання обласної Програми забезпечення молодих сімей та одиноких громадян житлом на період з 2003-го по 2012 роки. Директор спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Василь Федорончук повідомив, що задля виконання Програми було розроблено положення про часткову компенсацію, згідно з яким жителі Миколаєва та області могли оформити довгостроковий (30 років) кредит у банку на придбання житла, а також отримати відповідну грошову компенсацію із державного та місцевих бюджетів. За період до 2010 року включно таких пільгових кредитів було надано близько трьохсот, з яких 38 — багатодітним сім'ям, сім — педагогічним працівникам, 31 — науково-педагогічним працівникам, 43 — держслужбовцям, шість — лікарям та іншим категоріям громадян. Часткову компенсацію отримала 231 родина.

З кожним роком, зауважив В. Федорончук, збільшувався й обсяг наданих кредитів: якщо у 2000 році він становив трохи більше півмільйона гривень, то у 2009-му сума кредитування зросла до 5 млн. грн. У цьому ж році у Миколаєві було введено в експлуатацію 108-квартирний будинок, в якому 62 молоді сім'ї на пільгових умовах отримали квартири. У 2010 році з усіх видів бюджету (державного, обласного, місцевих) на забезпечення доступним житлом передбачалося виділити 13,2 млн. грн. Фактично профінансовано 3,3 млн. грн. з державного бюджету, приблизно стільки ж надав і обласний бюджет. У минулому році було також передбачено і затверджено перелік сімей (21 родина), які зможуть отримати пільговий довгостроковий кредит на будівництво житла. Але, незважаючи на те, що всі необхідні документи були зібрані, житло майбутніми новоселами обране і проведена його експертна оцінка, отримати кошти ці родини досі не змогли. Основна причина, як пояснив пан Федорончук, полягає в тому, що державне казначейство в першу чергу забезпечувало погашення заборгованості по заробітній платі та виділено кошти на захищені статті бюджету, а оскільки пільгові кредити не є захищеною статтею, фінансування їх довелося відкласти. Проте наразі, заявив директор регіонального управління спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», проведено переговори з продавцями житла, молодими сім'ями, нотаріусами — з тим, щоби найближчим часом забезпечити фінансування кредитних договорів.

Під час розгляду цього питання членів постійної комісії зацікавило декілька моментів. Зокрема перший заступник голови облради В. Пащенко звернув увагу на питання експертної оцінки житла: як робиться оцінка і чи не купується житло дорожче, ніж воно насправді коштує? За словами В. Федорончука, така оцінка здійснюється спеціалістами-експертами, які мають на те відповідну ліцензію Фонду держмайна і працюють у кожному районі. Але їхні висновки можуть бути «прорецензовані, якщо на те є подання головного розпорядника коштів — управління економіки. З іншого боку, зауважили депутати, враховувати треба й місце розташування квартир. Так, наприклад, вартість житла у Миколаєві та Новому Бузі відрізняється.

Депутати у своїх виступах оцінили зусилля Фонду недостатніми щодо виконання у 2010 році Цільової соціально-економічної програми придбання (будівництва) доступного житла в Миколаївській області, яка розрахована до 2017 року. Від ряду об'єктів високого ступеня готовності як у Миколаєві, так і в інших містах області, які планувалося надати в якості доступного житла, змушені були відмовитися. Серед причин: по-перше, об'єкти або мали податкову заставу, або знаходились під арештом; по-друге, громадяни просто не спроможні були викупити квартири через їх великі житлові площі, а отже, й високу вартість. З цього приводу член комісії, начальник управління у справах сім'ї та молоді облдержадміністрації Микола Жук зауважив, що категоріям громадян, які претендують на доступне житло, не потрібні пентхауси, адже доступність саме й полягає у збалансованості житлової площі та вартості квартири. Крім того, уважніше треба ставитись до вибору об'єктів високої будівельної готовності, щоб це не потягло за собою великих фінансових ризиків і невиправданих капіталовкладень. Необхідно також вести переговори з власниками житлових будинків з тим, щоб вони готові були реалізувати житло за мінімальними цінами. Це, на думку депутатів, дасть змогу і власникам повернути затрачені кошти, а не утримувати квартири, чекаючи багатих покупців, і молоді з пільговиками отримати житло за прийнятними цінами.

Наступним розглянули питання діяльності ПКВО «Фармація». Представники фірми не могли визначитись із пріоритетним напрямком власної діяльності: чи то отримання прибутку (як записано у новій редакції статутного документу підприємства), чи все ж таки забезпечення доступними ліками жителів області (як це визначалося раніше). Соціальну функцію підприємство все-таки виконує, проте саме з цієї причини його рентабельність не перевищує 5%, бо доводиться утримувати неприбуткові аптечні пункти у сільській місцевості. До того ж, зауважило керівництво «Фармації, є багато факторів, які заважають нормальному господарюванню. Зокрема, змінені умови надання приміщень в оренду, податкові збори, запроваджено вимогу обов'язкового забезпечення аптек касовими апаратами, фіскальними принтерами тощо. Але ж для приватних підприємств таких обмежень практично немає! Все це зумовлює ситуацію, коли при лікувальних закладах області аптечних пунктів «Фармації функціонує 64, а комерційних — 110. Зі свого боку, депутати зауважили низьку зацікавленість підприємства у просуванні своєї продукції (адже сім аптек на сьогодні не лише реалізують, але й виробляють ліки), у співпраці з лікарями, низький рівень обслуговування тощо. Для прикладу назвали Нову Одесу, де поряд знаходяться дві аптеки — «Економаптека» та «Фармація». Але якщо до першої вишиковуються черги у 5-6 чоловік, то друга — пустує. З цього приводу В. Пащенко зазначив, що рентабельність залежить від самого підприємства, але багато в чому може допомогти й обласна рада. Звісно, не йдеться про те, щоб прибрати конкурентів і забезпечити «Фармації монополію на ринку ліків, проте є ряд питань, які облрада спроможна вирішити. «Ті функції, які були закладені для підприємства, а це насамперед соціальна функція, — наголосив Володимир Валентинович, — вони були, є і будуть надалі. Це єдина можливість влади захищати населення. Нормально функціонуюче лікарняне підприємство — це не просто товар і гроші, це — політика, це захист населення від захворювань. Це дуже серйозне політичне і державне питання, а не лише питання прибутку чи збитковості. А тому ми чекаємо від вас конструктивних пропозицій».