Після теплого Водохреща зима вирішила нагадати про себе. Спочатку вкрила товстим шаром снігу землю, а потім кинула морозний погляд на міста та села, і не дивними виглядають такі природні аномалії наприкінці січня. Комунальним службам черговий зимовий наступ створив масу проблем у їх боротьбі за безпеку руху на дорогах, а тротуари в чергове залишилися «безпризорними». Росію струсонув черговий теракт у міжнародному аеропорту Домодєдово, де, за останніми даними, близько 200 постраждалих, серед них 35 загиблих.

Теракт засудили всі лідери світу, але ніхто поки що не назвав мотивів знищення невинних людей. Українці напередодні також пережили теракт у Макіївці. Він обійшовся без жертв. І багато аналітиків, проаналізувавши дії влади, запідозрили її в тому, що вона може використовувати такі дії, аби відвернути увагу суспільства від нагальних проблем. Подібних вибухів за нової влади було вже декілька та добре, що ніхто не постраждав, і, відповідно, ніхто не знайдений. Це не підрив пам'ятника кату українців Сталіну, коли арешти відбулися по всій Україні і направлені вони були на залякування опонентів з опозиції. Завдяки теракту візит до Японії вдалося скоротити, бо уряд країни подав у відставку. І що було робити Президенту три дні в країні, де нема з ким і про що говорити? Поки Президент вояжує по закордонах та зустрічає все нових гостей на Банковій, як снігова лавина в країні наростає незадоволення діями нової влади. Її реформаторський набіг добряче струсонув суспільство: лимонів, як минулого року, по 30 грн. на базарах немає, але все інше тягнеться вгору і без нього складно уявити життя українців. Зникли ціни, що ще вчора були доступні більшості громадян у країні чорноземів. Кілограм пшона нині коштує 7 грн., не кажучи про інші «делікатеси» української землі: капуста — 7 грн. за 1 кг, картопля — 5 грн. та інші не радують. Нині за нової влади українські овочі та фрукти по ціні заморських. Не дивно, що обурення у громадян викликає стаханівське будівництво на дніпровських схилах вертолітного майданчика для Президента Януковича вартістю 60 млн. грн. Це не враховуючи ціни вертольота 17 млн. евро., а їх має бути три, зате колишнього прем'єра тягають у прокуратуру за розтрату 12,5 млн. евро на забезпечення автомобілями швидкої допомоги. Нові реформи від Табачника — це скорочення бюджетних місць у вузах та зміни правил прийому, коли без грошей годі куди-небудь потикатися. За безкоштовну медицину й мови нема, кожний нині знає, скільки коштує візит до лікаря. Правда, куди діваються внески, що сплачує кожний, хто переступає поріг лікарні, невідомо. Адже лікування офіційно безкоштовне, закони, що мають регулювати, не діють, кругом самодіяльність і бажання витягти з хворого все, що він має. Антикорупційні закони не діють, бо не вигідні партії влади. Нині сезон повернення витрачених коштів та накопичення на нові владні звершення. Багато з тих, хто віддав свої голоси за команду професіоналів, нині відчувають себе обдуреними та приниженими. І ці настрої з кожним днем наростатимуть після того, як почнуть приходити платіжки з новими цінами за тепло, воду, газ, електроенергію та інше. Навіть у найзатятішого прихильника регіоналів терпець може увірватись, яскравий приклад попередників із рейтингом близько 70%. Нині навіть Ющенко до прокуратури ходить, це без різних реформ, змін до Конституції та Харківських угод. А реформи лише набирають ходу і Президент Янукович уже по Фрейду у своєму виступі до Дня соборності говорить про «зарази втілення реформ», можливо, думав про інше. Не справдилися чорні прогнози головного міліціонера країни на кровопролиття, а можливо, і не було ніяких загроз, бо всі акції пройшли мирно, хоч різні політичні сили проводили їх у різних місцях, і були наймасовішими з часів проведення Ланцюга злуки у 1990 році. В партії влади, мабуть, в останній момент вирішили належним чином ушанувати визначну подію, бо ніде відповідних анонсів не було. І осоромилися не тільки черговими ляпами Президента, але й тим, що відмовились заплатити своїм остарбайтерам по 120 грн., що цілий день махали прапорами. Правда, після скандалу у ЗМІ, кошти тим, хто дочекався, все ж повернулися. День соборності поки що не став справді всенародним святом через постійні спекуляції політиків і відсутність чіткої державницької позиції представників влади. Для багатьох, як у країні, так і за її межами, вигідна неєдність політичних сил у питаннях єдиного бачення розвитку країни та її стратегічного розвитку. До чого веде неєдність нації, можемо побачити на сумному прикладі Української Народної Республіки, яку у січні 1918 року захищали 300 українських студентів-гімназистів, що полягли геройською смертю під Крутами. І лише в останні роки їх було вшановано на належному рівні. Але нова влада, прихильниця «руского міра», навряд чи згадає сумні роковини битви під Крутами українських гімназистів проти озброєного до зубів російського війська під керівництвом М. Муравйова. Самолюбування владної верхівки показують, що її мало цікавлять не тільки сумні сторінки нашої історії, а й долі більшості громадян. Сьогодні рівень довіри підтверджують заходи безпеки, коли місце присутності керівників держави повністю перекривається міліцією та СБУ за декілька кварталів. Навіть у Миколаєві на Водохреща кількість правоохоронців кидалася у вічі. Влада з кожним днем відчуває прірву, що зростає між нею і народом, який обрав її на тимчасове керівництво країною. І певно, розуміння цього все більше змушує її відгороджуватись від людей. Бо більшість реформ, задіяних командою Януковича, направлені проти тих, хто сподівався, що Україна для людей, а виявилося, що для кучки олігархів-буржуїнів та їх прислужників із владних коридорів.