У ході перевірок, проведених спільно з представниками прокуратури, держінспекції по контролю за цінами, ДП «Миколаївстандартметрологія», районної СЕС, 12.01.11 у смт Врадіївка перевірено три підприємства, які здійснюють реалізацію хліба та хлібобулочних виробів, у всіх установлені порушення.

Всього перевірено 0,276 т хлібобулочних виробів, з них 0,276 т (100 %) забраковано та знято з продажу, в тому числі через відсутність якісних посвідчень — 0,276 т, через невідповідність вимогам НД — 0,026 т.

Так, при перевірці в магазині ФОП Гилко О. М. по вул. Героїв Врадіївщини, 135 забраковано та знято з реалізації хліб подовий 0,75 кг через відсутність будь-якої інформації про продукцію та виробника. На момент перевірки були відсутні прибуткові документи та якісні посвідчення. Цінники на хлібобулочні вироби відсутні. Також установлено завищення торговельної надбавки на хліб.

У магазині «Хліб» Нововасилівського споживчого товариства по вул. Героїв Врадіївщини, 86 забракований хліб солодовий подовий 0,6 кг за органолептичними показниками: виріб з підривами через усю поверхню з обох боків, форма нерівна, пористість нерівномірно розвинена, з наявністю пустот. На упакованому виробі відсутнє маркування. На момент перевірки на накладній проставлений штамп про відповідність продукції вимогам нормативних документів, але не заповнений: відсутня інформація про час виходу з печі та термін придатності. На цінниках не зазначено повної назви виробів, сорту та ваги, а вказано лише ціну.

Під час перевірки магазину ФОП Афанасьєвої Г. К. по вул. Героїв Врадіївщини, 142а забраковано та знято з реалізації батон «Східний» 0,8 кг упакований нарізаний через відсутність будь-якого маркування, а також за органолептичними показниками: виріб неправильної форми, з напливами, зі злипами. В накладній відсутня інформація про сорт виробу, а також — якісне посвідчення. На цінниках не зазначено повної назви виробів, сорту та ваги, а вказано лише ціну. Також установлено завищення торговельної надбавки на хліб.

З метою проведення перевірок місцевих виробників зазначеної неякісної продукції та вжиття заходів щодо недопущення в подальшому реалізації неякісної та небезпечної продукції в торговельній мережі області інформація про неякісну продукцію Нововасилівського споживчого товариства та ПП «Фаворит» смт Доманівка направлена до Миколаївського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації.

І. ЦИГАН

Володимир Луста: «Служба зайнят ості проводить активну політику на ринку праці

Курс реформ, проголошений Президентом України Віктором Януковичем, передбачає, зокрема, широкі структурні зміни в багатьох галузях економіки, діяльності органів влади. І при неминучій оптимізації штатної чисельності працівників підприємств, організацій та установ (а, до прикладу, щодо скорочення штатів державних адміністрацій вже доведені конкретні цифри) чи не на перше місце виходить питання соціальної захищеності людей, які втратили роботу. Чи готова до збільшених обсягів діяльності державна служба зайнятості, які нові можливості щодо працевлаштування отримують незайняті громадяни? Про це, і не тільки, наша сьогоднішня розмова з директором Миколаївського обласного центру зайнятості (ОЦЗ), депутатом обласної ради Володимиром Вікторовичем ЛУСТОЮ.

Щойно підбиті підсумки роботи служби зайнятості Миколаївської області у минулому році, тож цілком логічно, що спочатку ми запитали у свого співбесідника про основні результати, з якими завершила минулі 12 місяців ця важлива соціальна установа.

- Загалом за січень — грудень 2010 року, — сказав В. В. Луста, — послугами обласної служби зайнятості скористалися 60 тисяч 957 мешканців Миколаївщини, з них мали статус безробітних 47 тисяч 238 осіб. Активними програмами зайнятості було охоплено майже 38 тисяч наших земляків. Рівень працевлаштування становив 38,7 відсотка (23 тисячі 563 чоловіка).

Щодо інших показників, то назву такі з них: пройшли професійне навчання 6,1 тис., узяли участь у громадських роботах 8,3 тис. наших клієнтів. Особлива увага приділялася соціально незахищеним верствам населення, зокрема інвалідам. За минулий рік нашою службою працевлаштовані 205 людей з обмеженими можливостями, десятки інвалідів скористалися можливістю пройти профнавчання або поліпшити власне матеріальне становище, взявши участь у громадських роботах.

Скажу також, що, за оцінкою Міжнародної організації праці, рівень безробіття на Ми-колаївщині становив 8,2 відсотка за підсумками 9 місяців минулого року, а рівень зайнятості населення був близько 60 відсотків. Зауважу, що безробітними за такою методикою не вважаються ті особи, які мали бодай мінімальний дохід упродовж останнього року.

Щодо тенденцій на ринку праці, то насамперед зазначу, що протягом останніх років скорочується кількість вакансій на ринку праці, принаймні тих вакансій, що є в базі даних державної служби зайнятості. Подруге, і це для декого є несподіванкою, зменшується також кількість безробітних, які стоять на обліку в базових центрах зайнятості.

- І справді, чим пояснюється цей дивний факт, адже реалії говорять про інше?

- Річ у тім, що через світову економічну кризу в нашій країні, як, до речі, і скрізь, було вжито певних антикризових заходів. Зокрема внаслідок їх упровадження з 2009 року ми перестали брати на облік тих людей, які є власниками особистого підсобного господарства, або мають землю для ведення особистого селянського господарства, а також тих осіб, які, навіть не обробляючи землю, здають її в оренду.

- Скільки таких людей на Миколаївщині?

- Близько 10 тисяч. Але наразі Державний центр зайнятості, спільно з профспілками, активно порушує питання щодо повернення старих законодавчих норм, які б дозволяли реєструвати цю категорію людей як безробітних. Бо ми всі чудово розуміємо, поготів це стосується сільської місцевості: ті

клаптики землі, що вони мають, — це явно недостатньо, аби утримувати себе та власні сім'ї бодай на рівні прожиткового мінімуму. При цьому важливим є й той чинник, що, ставлячи людину на облік як безробітного, ми можемо застосувати відносно нього активні форми пошуку роботи, як-то направити на профнавчання, перенавчання, залучити до підприємницької діяльності тощо.

Звичайно, це були вимушені кроки під час кризи, які дозволили врятувати Фонд державного загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) від банкрутства. Нині ж ситуація поліпшилась, про що свідчить і той факт, що на 2011 рік фінансування активних форм пошуку роботи збільшується на 60 відсотків порівняно з минулим періодом.

- До речі, Володимире Вікторовичу, ще минулого року були відновлені такі активні програми, як працевлаштування шляхом надання дотацій роботодавцям для створення нових робочих місць та працевлаштування шляхом одноразової виплати по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Як це вплинуло на стан ринку праці?

- Безумовно, позитивно. Лише за рахунок надання дотацій роботодавцям працевлаштований 1891 мешканець області, ще 495 колишніх безробітних знайшли себе у вирі сьогоднішнього непростого життя завдяки відкриттю власного бізнесу. На зазначені цілі службою зайнятості області було спрямовано 22,36 мільйона гривень, а на 2011 рік заплановано коштів майже вдвічі більше — 40 мільйонів гривень. Таке істотне зростання пояснюється тим, що ці програми дуже популярні серед безробітних та роботодавців. Передусім робочі місця створюються в галузі торгівлі, надання комунальних та побутових послуг.

Хочу наголосити, що особливу увагу ми приділяємо програмі «Перше робоче місце», коли створюються сприятливі умови для працевлаштування випускників вишів та спеціальних навчальних закладів. Кошти на це передбачаються в розділі «Працевлаштування безробітних шляхом надання дотації роботодавцям».

Окремо хотів би зупинитися на такій можливості, як перекваліфікація дорослого населення. Це, вважаю, одна з основних форм роботи з незайнятими громадянами у майбутньому. Адже сучасний світ є дуже швидкоплинним, і на зміну одним професіям приходять інші. Відповідно змінюється попит на ту чи іншу професію. Для наочності наведу такий приклад. Ще чотири-п'ять років тому дуже великою популярністю користувалася професія банківського працівника. Проте нині, внаслідок кризи та оптимізації штатів банків, маємо на обліку чимало безробітних з числа колишніх працівників цих фінансових установ. Тож, зважаючи на реалії ринку, мусимо запропонувати цим людям пройти перенавчання, або навіть здобути другу вищу освіту.

На здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних на 2011 рік заплановано виділити з Фонду 2 мільйони 150 тисяч гривень. За ці кошти укладаємо угоди з навчальними закладами, в тому числі вишами, формуємо групи слухачів. Зокрема направляємо людей у Крим (минулого року — 55 чоловік), а наприкінці минулого року відкрився Одеський регіональний Центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Наразі вже п'ять миколаївських безробітних вирушили за нашою рекомендацією до Південної Пальмири з метою підвищення власної конкурентоспроможності. Принагідно зауважу, що найбільшим попитом на ринку праці користуються робітничі професії.

- Не менш важливою формою роботи з незайнятим населенням є громадські роботи...

- Справді, цьому напрямку ми приділяємо неабияке значення. Тож у 2011 році на цей вид зайнятості населення буде спрямовано 8 мільйонів 87,5 тисячі гривень. Але якщо раніше це здебільшого були прості роботи, що не вимагали високої кваліфікації, то в 2010-му значну частину коштів освоїли тимчасові колективи, що формувалися з високопрофесійних працівників. Здебільшого це були роботи з будівництва та капітального ремонту. За рахунок громадських робіт було відремонтовано чимало об'єктів, при цьому акумулювалися як кошти на виконання обласних чи районних програм, так і кошти Фонду. Назву конкретні об'єкти, які були відремонтовані за допомогою наших будівельників: це Братська центральна районна лікарня, медичні та дошкільні навчальні заклади у Вознесенському, Єланецькому, Доманівському, інших районах.

За нашою пропозицією кожен голова районної державної адміністрації, кожна міська рада затвердили своїми рішеннями переліки тих об'єктів, котрі в першу чергу потребують прикладання праці безробітних шляхом здійснення громадських робіт. Згідно з цим переліком кожен із базових центрів зайнятості складає план громадських робіт, «підкріплений» відповідним кошторисом.

Якщо проаналізувати ситуацію, то 50 мільйонів гривень, що заплановані в цьому році на реалізацію активних програм служби зайнятості, — це, фактично, інвестиції в економіку Миколаївщини шляхом створення нових робочих місць. Фактично, ці державні програми спрямовані не на просте утримання безробітних, а стимулюють і незайнятих громадян, і роботодавців на створення нових вакансій. А обласний центр зайнятості провадить агресивну (звісно, в позитивному сенсі) інформаційно-роз'яснювальну політику щодо інформування учасників ринку праці про наявні можливості та спонукає їх до створення робочих місць. З цією метою ось нещодавно запровадили «бігучі рядки» на телебаченні, на обласному телеканалі «Миколаїв» регулярно виходять наші рекламні ролики та тематичні програми. Угоди на висвітлення нашої діяльності укладені й з багатьма друкованими засобами масової інформації. Є також домовленість з головою обласної державної адміністрації про те, що на всіх нарадах з керівництвом міст та районів Миколаївщини ми будемо інформувати про виконання основних показників діяльності обласної служби зайнятості, доводити до відома присутніх нові можливості нашої соціальної установи. Адже відповідальність за створення нових робочих місць — спільна, її несуть і місцеві органи влади.

- Болюча тема — сільське безробіття. Чи спостерігаються бодай мінімальні зрушення щодо подолання незайнятості населення на селі?

- Одразу зазначу, що слід відокремити суто сільські райони, так звану глибинку, від регіонів, які прийнято називати приміськими. Відтак той же Жовтневий чи Миколаївський райони значною мірою вирішують питання подолання безробіття завдяки близькості до обласного центру, а в тому ж Казанківському районі молодь має змогу працевлаштуватися в сусідньому Кривбасі. А загалом влаштуватися на роботу працівникам сільського господарства вкрай важко, і це пов'язано із загальною ситуацією в аграрному секторі. Якщо говорити мовою цифр, навантаження на одне вільне робоче місце для зазначеної категорії безробітних становить 99 осіб.

Але загальносвітові тенденції дають Україні можливість залишитися провідною аграрною країною. Адже в світі бракує продовольства. У цьому — наш шанс, наша перспектива.

Істотно поліпшити ситуацію щодо сільського безробіття допоможе реалізація інвестиційних планів, котрі наразі розробили органи влади в кожному із районів області. За цими проектами в області мають з'явитися нові маслоекстракційні заводи, підприємства з виробництва ковбасної продукції, хліба та хлібобулочних виробів. А й справді, чому в нашій «зерновій» області хліб завозиться і з Одеси, і з Херсона, інших регіонів? Тож днями я написав листи в наші базові центри зайнятості, щоб вони спільно зі спеціалістами райдержадміністрацій, спільно з роботодавцями зробили аналіз наявної ситуації. Чи збереглися у нас фахівці з даного напрямку? Чи є наявні потужності? Якщо знайдуться бізнесмени, які виявлять бажання відродити виробництво хліба в промислових обсягах, ми готові надати наших безробітних, згідно з чинним законодавством профінансувати за відповідною програмою їхню заробітну плату та відрахування на неї.

- Як ми знаємо, минулого року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фінансувався відповідно до намічених планів, як кажуть, день у день. А чого слід очікувати у 2011 році, чи не чекають ваших клієнтів будь-які неприємні «сюрпризи»?

- Варто зазначити, що з 1 січня набув чинності Закон про єдиний соціальний внесок, згідно з яким усі соціальні відрахування від громадян та підприємств акумулюються в Пенсійному фонді України. Переконаний, що ніяких зменшень надходжень не буде, адже всі питання врегульовані на законодавчому рівні, і наш відсоток відрахувань залишається незмінним.

- Діяльність служби зайнятості оцінюють за багатьма критеріями. А який із них, на Вашу думку, є найоб'єктивнішим, найповнішим?

- Одразу скажу, що давати таку оцінку слід не за показником загальної кількості зареєстрованих безробітних, а за рівнем здійснення активних заходів з метою працевлаштування незайнятих громадян — скільки їх перенавчено, перекваліфіковано, скільки їх взяло участь у громадських роботах, скільки з них відкрили свій власний бізнес.

Загалом, кожна гривня, виділена нам з Фонду, має нести прикладне значення. «Скільки нових виробництв створено, скільки організовано робочих місць?» — цей принцип має бути наріжним в оцінці наших зусиль.

- Тобто ви даєте в руки безробітному не рибу, а вудку, щоб він зміг виловити стільки риби, скільки йому потрібно?

- Не тільки безробітним, але і роботодавцям, адже від них також багато що залежить.

- Володимире Вікторовичу, а наскільки, на Вашу думку, українська система працевлаштування незайнятих громадян спонукає людину до пошуку роботи?

- В усьому світі наразі існує дві форми ведення такої роботи. В більшості розвинених країн Європи та США, а також в Азії є дві інституції, які займаються пошуком роботи. Одна з них — державні, громадські, профспілкові організації, котрі надають таку допомогу. Друга форма — це недержавні установи.

Але найголовніша відмінність між українською та іноземними системами полягає в тому, що в нас безробітний, маючи

такий статус, отримує матеріальну підтримку впродовж цілого року. В них же такий статус присвоюється щомісяця, причому береться до уваги те, наскільки активно людина шукала собі роботу впродовж попереднього періоду. Думаю, до цієї форми роботи незабаром прийдемо і ми. І ця система справедлива, адже в ній закладена як відповідальність держави, так і — відповідальність конкретної людини з пошуку роботи.

- Які технологічні новації очікують на державну службу зайнятості в 2011 році?

- Наразі ми активно запроваджуємо ЄІАС. NET — модернізовану Єдину інформаційно-аналітичну систему. За існуючою системою дані про нову вакансію, скажімо, з Баштанки, надходять до Миколаївського обласного центру зайнятості протягом однієї доби (зазвичай транзакції здійснюються вночі). Ще доба знадобиться, аби нова вакансія з'явилася на сервері Державного центру зайнятості. Завдяки ЄІАС. NET увесь цей процес займе всього... дві-три секунди. Вигоди від нововведення, гадаю, очевидні для всіх — і для роботодавця, і для шукача роботи, і, зрештою, для наших працівників.

З квітня цього року нова система буде впроваджена в Центральному районному м. Миколаєва та Первомайському міськрайонному центрах зайнятості. А до кінця року всі базові центри зайнятості Миколаївщини будуть працювати за допомогою ЄІАС. NET. Задля цього наразі триває невидима сторонньому оку, але дуже масштабна робота з навчання нашого персоналу новим стандартам. Спеціалісти обласного центру зайнятості їдуть запозичувати прогресивний досвід до Києва, потім вони самі стають учителями для своїх колег з районів та міст області.

Щодо зміцнення нашої матеріальної бази, то в цьому році триватимуть капітальні ремонти із запровадженням енергозберігальних технологій в облаштуванні базових центрів зайнятості — встановлюватимуться нові, більш заощадливі системи опалення, утеплюються стіни та дахи. Водночас в області залишилися два центри зайнятості — Южноукраїнський міський та Веселинівський районний, які містяться в орендованих нами приміщеннях, котрі не відповідають технологічним вимогам діяльності державної служби зайнятості. У нас є проекти будівництва нових центрів зайнятості, які будуть незабаром подані на розгляд дирекції Фонду.

- Володимире Вікторовичу, Ви є депутатом обласної ради VI скликання від Снігурівського району, де обиралися по мажоритарному округу. Які вирішуєте економічні та соціальні негаразди земляків?

- Найболючішою, найнагальнішою проблемою для Снігурівщини є питання газифікації та забезпечення питною водою. З цього приводу мав розмову з губернатором області. За підтримки Миколи Петровича Круглова наразі розроблені пропозиції для уряду, в яких серед інших зазначені і ці два проекти.

Якщо в степовому райцентрі запалає довгоочікуване блакитне паливо, то перспектива повернення Снігурівці слави потужного промислового містечка стане реальністю. А нові заводи та виробництва — це не лише підйом економіки та збільшення відрахувань до бюджету, це передусім — створення нових робочих місць, пом'якшення соціальної напруги.

- Що ж, мені залишається подякувати Вам за це змістовне інтерв'ю та побажати успіхів у подальшій роботі.