Тепло знову повернулося в країну, знищивши біле покривало та залишивши гори бруду на міських вулицях. Поки сонце намагається зачистити ознаки зими, вона грізно заявляє про бажання повернутись новими морозами, але в цей раз на безсніжну землю. Тимчасовий прихід тепла не гарантує тепла в оселях громадян, бо лютий усе ж не весна. Хоч уряд Януковича саме в цей час заходився повним ходом втілювати в життя аферу століття по поверненню 12,1 млрд. куб. газу «Росукренерго», що активно підтримувало регіоналів на виборах.

При черговій зміні влади за цю аферу постраждає ще не один високопосадовець, починаючи із здачі інтересів України в судових засіданнях у Стокгольмі, де не було забезпечено належного рівня захисту інтересів нашої країни владою регіоналів, до рішень українських судів не на користь власних громадян. Вони після судової реформи, ставши ручними, миттєво відстояли інтереси власника «Росукренерго» Дмитра Фірташа, ухваливши рішення про повернення йому газу. Для проведення цієї махінації уряд Януковича підвищив ціни на газ для населення на 50%, хоч користується воно українським газом, але, окрім громадян, кошти зібрати нема звідки. Кожна українська сім'я скинеться, щоб компенсувати повернення «Росукренерго» та його подільникам із влади 12,1 млрд. куб. газу по ціні вищій, ніж він придбаний у «Газпромі. Навіть при оформленні повернення газу до українського бюджету не було сплачено мито в сумі 1,276 млрд. доларів і це тоді, коли уряд жебракує по всьому світу, набираючи все нових і нових боргів, до речі, в Японії Президент випросив 100 млн. доларів. Нова влада все більше поринає у корупційні схеми, абсолютно ігноруючи думку власних громадян, що немали стосунків з газовим магнатом, а нині змушені йому заплатити, так і світової спільноти. В Єгипті не стихає революційна стихія, що вже перекинулася на інші африканські країни, одночасно ставши каталізатором протестних акцій у європейських країнах. Правда, це поки мало хвилює владу, яка під копірку накопичує єгипетські проблеми і навіть спромоглася заробити на цій кризі, виділивши 10 мільйонів гривень на евакуацію українців з бунтівної країни, хоч реально, на думку фахівців, і 4 мільйонів вистачило б для транспортування не лише своїх громадян. Куди подінуться інші мільйони — питання риторичне, як зникають мільярди державних коштів у чиновницькій годівниці в той час, як мільйони українських дітей не прищеплені за відсутності вакцин, а військовослужбовці голодують, бо немає коштів. Ми продовжуємо жити у світі кривих дзеркал, коли на забаганки влади знаходяться мільярди, а громадяни змушені з безвиході економити останні копійки та страждати. Нова влада швидко навчилась і без зайвого галасу заробляти на державі, взявши під котроль усі грошові потоки, і поки що тільки футбол залишився непідконтрольний. Скандал навколо проведення ЄВРО -2012, у зв'язку із втручанням владної команди у дії федерації футболу вдалося погасити, але це було зроблено максимально публічно з боку європейських чиновників. Спостерігаючи за ситуацією в країні, европейські організатори ЄВРО в Україні відчувають, що можуть не отримати обіцяного під час проведення чемпіонату, бо поки рівень корупції на всіх щаблях лише множиться, що підтверджується зростанням, як на дріжджях, вартості об'єктів. Тому замість одного дзвінка Президенту і був організований європейцями весь цей галас. І все було зроблено, аби максимально привернути увагу не лише українців, але й світової громадськості. В разі необхідності виправдань згадають останнє китайське попередження владним мужам України. Телебачення теж відіграло не останню роль, воно є основним джерелом зомбування мас та відволікання і перемикання їх уваги на другорядні речі, вигідні олігархічно-буржуазній владі. В ньому відсутнє глибоке обговорення існуючих проблем у соціальній, гуманітарній, ціновій сферах, а народ шпигують низькопробними серіалами та різного роду віртуальними шоу. Вони не змусять народ задуматись, бо створюють нереально-віртуальний світ. Поза увагою громадян залишається багато нагальних проблем, що потребують дискусії та обговорення для їх вирішення спільними зусиллями. Але регіональна влада продовжує закатувати свободу слова та все більше переселяти громадян у віртуальний світ розваг. Якось поза увагою залишилися зміни до Конституції та відправлення регіоналами українських військових до Кот-д'Івуару, що перебуває на порозі громадянської війни. З лютого для багатьох українців відкрився новий фронт «покращення життя», адже ми станем платити більше за електроенергію на 30 %, за комунальні послуги на 35%, бензин на 20% і це лише початок, перелік можна нині продовжувати до безкінечності. Подорожчання впершу чергу викликано тим, що олігархи, які нині дорвалися до влади, намагаються максимально збільшити свої статки. Адже ні для кого не таємниця, що значна частина коштів, які ми сплачуємо приватним компаніям, осідає на їх рахунках в офшорах. Вони не роблять ніяких кроків, щоб поліпшити стан ліній електропередач, водогонів, газових магістралей чи якість пального. Так, вартість української електроенергії складає від 14 до 20 коп., на АЕС — 16 коп. за 1 кВт, споживача хочуть примусити платити в рази більше, аби зменшити навантаження на підприємства, що контролюються купкою олігархів. В країні постійно відбувається зростання цін лиш для того, щоб багаті ставали ще багатшими. Зовсім не бачимо ніяких кроків, направлених на модернізацію застарілого обладнання обленерго та електростанцій та намагання заохотити населення та себе до економії. Мало кому відомо про нічний та денний тарифи і зовсім не робиться кроків на заохочення громади до економного споживання електроенергії. Бо отримані кошти знову підуть у кишені олігархів, що мають можливість організувати весілля для своїх дітей у віденському палаці і не тільки. І коли сума перехресного субсидування за електрику становить 2 млрд. гривень, її легко можна перекрити, зупинивши розкрадання країни можновладцями. Ніхто не проти платити повну вартість за газ, електрику, але спершу необхідно привести у відповідність зарплати та пенсії громадян з реаліями життя. А потім можна розпочинати реформи, бо ті, що розікрали країну, нині намагаються в чергове збагатитися за рахунок простих громадян, які знову повинні сплачувати непомірні суми олігархам. І якщо поки перешкодити цьому нікому, то події в Африці мають змушувати задуматись тих, хто безпардонно намагається експлуатувати державу, як дійну корову.