Голова НРУ Борис Тарасюк розповів про місце Руху в сьогоднішній опозиції

Пане Борисе, один із лідерів львівської «Свободи» заявив, що на Львівщині опозицію представляють тільки «Свобода», «Наша Україна», «Фронт змін». «Народний Рух» опозицією не вважається. Як Ви можете прокоментувати такі слова? — Кожен має право висловлювати свої думки і це не означає, що з цими думками погоджуються всі. Я не погоджуюсь. Я вважаю, що абсолютно немає підстав не відносити Народний Рух до опозиційних сил. Більше того, деякі з названих політичних сил користуються фактично покровительством і сприянням з боку нинішньої влади. Я вважаю, що НРУ якраз не заплямував себе співпрацею з антиукраїнськими силами, ми завжди виступали, виступаємо і будемо виступати проти антиукраїнських сил і НРУ ніхто не може віднести до політичних сил, які годуються з рук влади. — З ким НРУ в опозиції? Ви з кимось співпрацюєте чи самі по собі? — Упродовж усієї своєї історії Народний Рух, особливо В'ячеслав Чорновіл, намагався об'єднати демократичні сили. Але завжди знаходяться гетьманчики, які вносять розкол. Те ж саме сталося і з Рухом. Але НРУ завжди послідовний і виступає за об'єднання політичних сил, і у 2002 році ми виступили тією політичною силою, яка привела до об'єднання усіх демократичних сил у блок «Наша Україна» і до перемоги на президентських виборах 2004 року. — Лідери партій «Громадянська позиція», «Фронт змін», Європейської партії та партії «Україна Соборна» ведуть переговори про об'єднання. Чи надходили до Вас якісь пропозиції з цього приводу чи може Ви самі задумувались над об'єднанням з іншими політичними силами? Як Ви взагалі ставитися до таких процесів? — Ця інформація є частково невірною. Я перебуваю у постійному контакті з головами партій, у тому числі і з тими, які Ви назвали. Що стосується Народного Руху, то ми вважаємо, що треба національно-демократичним силам об'єднуватися без будь-яких умов. А, коли ставлять за умову, що ми готові до об'єднання, але воно має відбутися без лідера найбільш рейтингової політичної сили, яка сама на президентських виборах отримала 11,5 мільйона голосів, то це нелогічні дії деяких політиканів, які бачать лише себе в політиці і не бачать нічого далі свого носа. Нинішній владі вигідно мати декілька опозицій, щоби з них обрати прийнятну для себе. Очевидно, що «Батьківщина» і Народний Рух не є тими політичними силами, які прийнятні для влади. Я не буду говорити про інших. Бідою української політики є нездатність лідерів політичних сил зрозуміти небезпеку для України і це не дає можливість їм піднятися над своїми особистими амбіціями. Саме це завадило об'єднанню націонал-демократичних сил в єдину демократичну опозицію 9 березня минулого року, коли була така спроба за ініціативою Юлії Тимошенко біля пам'ятника Шевченку. Скоро виповниться рік з часу цієї ініціативи. Коли стало зрозуміло, що половина гетьманчиків не усвідомлюють небезпеки і своєї відповідальності перед українським народом, тоді ініціативу у свої руки взяли інтелектуальні авторитети нашої держави, такі, як Павличко, інші письменники. І вони ініціювали створення громадського комітету — «Народного комітету захисту України». Знову ж таки, заклик був для всіх, але половина не прийшли. Виникає питання — чому? Якраз оті, яких Ви називали, які нібито ведуть консультації, то вони не прийшли. Це не стосується Європейської партії. — Уточніть, будь ласка, в чому інформація про переговори лідерів є невірною? — Не всі з названих Вами партій є у цьому процесі. Я не хочу розвивати цю тему. Я готовий говорити про Народний Рух. Але інформація не є повністю вірною. — Зараз усередині багатьох політичних партій утворюються нові групи, ініціативи спільно з громадськими організаціями, всі говорять про об'єднання широким фронтом, про об'єднання на засадах багатолідерності. Чи збирається Народний Рух брати участь у цих процесах? Є думки, що Рух застарів... — Народний Рух завжди був автором, ініціатором, учасником об'єднавчих процесів демократичних сил. І багато в цьому плані намагався зробити В'ячеслав Чорновіл. Саме Рух був одним з трьох засновників нової потужної політичної сили, якою стала «Наша Україна». У 2001 році НРУ, УНР, а також ПРП ініціювали створення «Нашої України». Тому закидати НРУ, що ми щось не те робимо... — Рух фактично на вівтар спільної перемоги демократичних сил під час президентських виборів 2004 року поклав свій авторитет і свій електорат. А зараз говорять про те, що Рух застарів... То виникає питання — а завдяки кому виникла нова політична сила і завдяки кому демократичні сили отримали перемогу у 2004 році? — Рух завжди був незручним для влади. Саме тому у 1998-99 роках були спроби розколу Руху, спроби творення клонів Руху, а зрештою вбивство лідера В'ячеслава Чорновола. Як виявилось, Рух був незручним і для Президента держави, якого було обрано в тому числі і за нашої активної підтримки, — Віктора Ющенка. Тому говорити про те, що Рух застарів... Можна зрозуміти потяг, особливо молоді, до чогось нового. Хай молодь зробить щось нове, хай доведе, що вона є сучасною, активною, цілеспрямованою, готовою йти на жертви. Як би хто не говорив щось про Народний Рух, а саме ми об'єднали всіх патріотів України навколо ідеї зламу більшовицької системи і побудови нової Української держави. Це — заслуга Народного Руху. Хто що б не говорив про нас. Народний Рух був і залишається на своїх ідеологічних засадах. Інша справа, що ідеологія національної демократії сьогодні не користується тією підтримкою, тим попитом, як це було на початку 90-х років. Зараз людей більше цікавить матеріальне, а не державність, мова, національна ідея. Особливо молодь менше тим цікавиться. Так що кожен час висуває своїх лідерів, своїх героїв. І замість паплюжити Народний Рух, треба віддати йому належне, треба зрозуміти, що відбувається у нашій державі, і треба самому зробити щось, і перш за все молоді.