6 березня — Всесвітній день боротьби зі сліпотою від глаукоми. З ініціативою проведення такого дня виступила Всесвітня асоціація товариств із боротьби з глаукомою і Всесвітня асоціація пацієнтів, які страждають від глаукоми, в 2008 році. За даними Всесвітньої організації здоров'я, від глаукоми у всьому світі страждають близько 70 млн. чоловік, а 4,5 млн. чоловік втратили зір з цієї причини.

Незважаючи на серйозний прорив у розумінні багатьох проблем глаукоми за останні декілька років, необхідно визнати, що до цього часу не запропоновано ніяких ефективних методів запобігання даному захворюванню, його раннього (достатньо дешевого та доступного) методу виявлення.

Основною проблемою при глаукомі являється патологічна прискорена загибель нервових клітин, що призводить до атрофії зорового нерва, і, як наслідок, — розвиток незворотної сліпоти. Причин цього, тобто факторів ризику, багато. Це:

- вік — частіше всього страждають люди віком старші за 40 років;

- спадкова схильність, тобто є хворі глаукомою серед близьких родичів;

- супутні захворювання — гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет, вегето-судинні дистонії, мігрень.

При перенесеній травмі ока ризик розвитку глаукоми підвищується.

Підвищений внутрішньоочний тиск є єдиним контрольованим фактором ризику розвитку глаукоми. Річ у тім, що відкритокутова глаукома зазвичай починається безсимптомно. Зір знижується повільно і непомітно. Деякі пацієнти відмічають необхідність частої заміни окулярів для читання. Підступність цієї форми підсилюється ще й тим, що захворювання починається зазвичай у віці 40-60 років і повільне погіршення зору хворі часто сприймають як вікові зміни, розвиток катаракти (помутніння кришталика). У цьому випадку тільки при своєчасному проведенні обстеження в офтальмолога можна встановити істинну причину погіршення зору. На долікарському етапі (чи в кабінеті в офтальмолога) вимірюється внутрішньоочний тиск (ВОТ), норма якого не перевищує 26 мм рт. ст. У випадках, коли одноразової тонометрії недостатньо, проводять вимірювання внутрішньоочного тиску декілька разів протягом доби. Крім того, пацієнтам проводять додаткові спеціальні методи обстеження (біомікроскопію, офтальмоскопію).

Отже, хороший зір, відсутність скарг — це ще не показник здоров'я. Пам'ятайте, що всім особам, віком старшим за 40 років, необхідно вимірювати внутрішньоочний тиск 1 раз на 1-2 роки, а при наявності факторів ризику в осіб після 35 років — щорічно!

Якщо пацієнту встановили діагноз «глаукома», він зобов'язаний суворо і беззаперечно виконувати призначення лікаря, регулярно відвідувати лікаря-офтальмолога, вести здоровий спосіб життя.

Хочу звернути особливу увагу читачів на те, що глаукома — хронічне захворювання, вилікувати повністю його неможливо. І тільки лише завдяки постійному лікуванню і дотриманню рекомендацій лікаря можна уповільнити чи зупинити втрату зору, таким чином підвищити якість життя хворих на глаукому. Це означає, простіше кажучи, що якщо хворому призначене медикаментозне гіпотензивне лікування у вигляді крапель, — він повинен застосовувати його постійно, без будь-яких перерв, допоки лікар не відмінить чи не замінить іншими препаратами. Не варто також застосовувати краплі, якими лікуються Ваші сусіди, родичі чи знайомі, оскільки лікування при глаукомі підбирається лікарем сугубо індивідуально, з огляду на рівень Вашого внутрішньоочного тиску, наявності у Вас супутніх захворювань. Усі хворі на глаукому повинні перебувати під диспансерним наглядом лікаря і контролювати внутрішньоочний тиск 1 раз на 1-3 місяці.

Таким чином, лікар і хворий — союзники у боротьбі проти глаукоми. Нині є цілком реальні можливості призупинити прогресування глаукоми, зберегти зір і працездатність. Цього можна добитися лише за умови раннього виявлення захворювання і подальшого дотримання всіх рекомендацій лікаря.