Справжній художник працює для глядачів. Дуже важливо, щоб його картину побачили і правильно зрозуміли. Найкраще, коли свій твір представляє і пояснює сам автор. Таку унікальну можливість зустрічі з художником мали учні 8-Б класу Першої української гімназії імені Миколи Аркаса (класний керівник — Т.І. Потапенко). Школярі завітали до Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна на зустріч з миколаївським художником В.К. Бандалієвим у рамках художньо-літературної програми «Солдат верен долгу своему...», присвяченої Дню захисника Вітчизни. Цей захід підготувала для учнів молодший науковий співробітник музею Людмила Іванівна Самсонова, її стаж роботи в музеї налічує близько сорока років. Так сталося, що уже п'ятнадцять років вона дуже плідно та успішно співпрацює з педагогічним та учнівським колективами Першої української гімназії імені Миколи Аркаса (директор — С.В. Бережний).

У програмі заходу Л.І. Самсонова розказала цікаву біографію народного художника України Михайла Олексійовича Ряснянського, якого добре знала особисто, та представила його твір із колекції музею «Це ми старі?». А також познайомила учнів з талановитим майстром пензля Володимиром Камбаровичем Бандалієвим, який розповів про свої особисті стосунки з видатним художником-реалістом, талановитим учителем — М.О. Ряснянським та повідав історію написання його живописного портрету.

Останнім часом у музеї активно формується цікава тематична збірка: «Портрети художників, створені художниками». Нині вона налічує кілька десятків живописних, графічних і скульптурних образів митців. Мотиви їх створення найрізноманітніші — дружні стосунки, замовлення колег, вирішення специфічних художніх завдань тощо. До створення «Портрету Учителя» В.К. Бандалієва спонукали почуття глибокої вдячності та любові до Михайла Олексійовича Ряснянського, який упродовж багатьох років був для нього Учителем і мистецтва, і життя.

Творчий шлях Бандалієва, професійного військового, був непростим. З його слів, він «узяв до рук олівець як художник у 36 років». Можна тільки уявити, яку потрібно мати працелюбність і жагу до мистецтва, щоб оволодіти всіма таємницями олійного живопису в уже досить зрілому віці та врешті-решт стати членом Національної спілки художників України. На цьому шляху йому допомагали прекрасні вчителі: у далекому Ташкенті — Яків Фрумгаре, а у Миколаєві — Михайло Ряснянський.

Володимир Камбарович відвідував майстерню М.О. Ряснянського спочатку у вихідні, а потім щоденно. Творчий процес повністю захопив його. Саме під керівництвом талановитого педагога, за плечима якого був багаторічний досвід викладацької роботи в Кишиневі та Києві, здібний учень досягає великих успіхів. З 1995 року В.К. Бандалієв бере участь у всеукраїнських виставках. Згодом його твори вже мають власний творчий почерк, на відміну від перших робіт, де проглядалося наслідування манери вчителя.

М.О. Ряснянський ділився зі своїми учнями не тільки секретами технічної майстерності, а й вчив їх вічним людським цінностям — порядності, чесності, вірності своїм ідеалам.

Сам Михайло Олексійович усе життя працював у обраному ще в молоді роки реалістичному стилі, якому ніколи не зраджував. Він залишався вірним тим ідеалам, під знаменами яких сформувався його характер, що відповідали духу епохи. Його життєвий шлях умістив усі основні віхи життя великої країни — Радянського Союзу. Він брав участь у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, був тяжко поранений, проявляв героїзм та був відзначений бойовими нагородами.

Згодом, ставши художником, він створив серію портретів своїх однополчан, таким чином висловивши свою любов і пам'ять про них. У його творчому доробку є і твори, що безпосередньо змальовують бойові військові події. Збірка Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна вміщує більше 50-ти творів М.О. Ряснянського. Художник завжди був неперевершеним майстром складної жанрової картини.

Для учнів гімназії експонувався його довершений багатофігурний твір «Це ми старі?», де змальовано, як уже немолоді за віком ветерани відзначають свято Перемоги: вони танцюють, сповнені молодечої сили та завзятості. Хіба ж вони старі? Ні! Вони молоді душею і відчувають себе ще повними снаги та оптимізму. Сидячим на лавці та спостерігаючим за святом зобразив художник на картині і самого себе.

Смерть Михайла Олексійовича Ряснянського — художника-ветерана, видатного майстра, якому першому з когорти миколаївських митців було присвоєно високе звання народний художник України, глибоко вразила миколаївців, а особливо його численних учнів. В.К. Бандалієв довго перебував під враженням цієї сумної події. Як це часто буває, в душі вирували почуття невдоволення, що за життя він, можливо, не у повній мірі виявив почуття любові та вдячності до свого улюбленого Учителя. Під впливом цих думок та почуттів у 2006 році В.К. Бандалієв береться за створення образу свого Учителя. Спочатку були портрети олівцем, поки визрівав остаточний композиційний задум картини. Згадувалося обличчя Учителя, його слова... Поставав його щирий людяний образ водночас і такий земний, і величний.

На «Портреті Учителя» бачимо М.О. Ряснянського у повсякденні хвилини його творчого життя, у робочому одязі з пензлями у руках. Його пильний погляд, мабуть, спрямований на новий, щойно завершений твір. Не випадковий фон, на якому змальована постать митця, — це фрагмент улюбленої картини художника «Комуністи, вперед!». Цей твір виражав його життєве кредо — «ні кроку назад, не здаватися ніяким життєвим труднощам, перемагати, творити». Свої глибокі переконання М.О. Ряснянський, як людина благородної і щедрої душі, передавав своїм учням. Він передав їм і свою глибоку любов до реалістичного мистецтва, правдивого відтворення найрізноманітніших подій життя.

Проявом глибокої поваги та любові до народного художника України, ветерана Великої Вітчизняної війни, Учителя у найкращому розумінні цього слова є створений В.К. Бандалієвим «Портрет Учителя». Символічно, що передача цієї картини у дар Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна відбулася 28 квітня 2010 року у залі, де в той час експонувалися твори виставки «Пам'ятаємо все...», присвяченій Великій Вітчизняній війні.

З великим інтересом учні гімназії дізналися, що М.О. Ряснянський писав прекрасні вірші, які присвячував подіям війни і мирного життя. Їх з великим почуттям прочитав В.К. Бандалієв.

Завдяки щирій та хвилюючій розповіді художника Володимира Камбаровича Бандалієва та співробітника музею Людмили Іванівни Самсонової ближчим та зрозумілішим став для учнів і образ Михайла Олексійовича Ряснянського — воїна, художника, Учителя.

Володимир Камбарович під час бесіди з учнями висловив думку про те, що не обов'язково тримати у руках зброю, щоб відчувати себе воїном, що існує поняття «воїн по духу». І саме у наш час потрібно бути воїном духу, щоб захищати свої переконання, відстоювати свої ідеї та цілеспрямовано йти до поставленої мети, мужньо долаючи труднощі.