У Севастополі наберає обертів скандал на історичному підгрунті. Основа його — різні погляди на історичні події і їх оцінки нашими сучасниками.

1969 року одну з вулиць Севастополя назвали на честь революціонера, членна РСДРП(б) Юрия Гавена, він же Ян Ернестович Дауман (за національністю — єврей з Риги) Подія ця не вселила оптимізму в мешщканців міста, адже було переіменовано вулицю Херсонеську. Неподалік від неї розташоване стародавнє грецьке місто, важливий археологічний пам`ятник. Це місце — улюблений куточок багатьох мешканців Севастополя, і на зміну назви вони відреагували відповідно — в народі вулицю окретили «Гавенной». Що з стосується подвигів Яна Ернестовича, то Першу світову війну він провів у засланні, а з початком революціі активно включився у діяльність більшовиків. У жовтні 1917 його направили до Севастополя піднімати революційний дух матросів Чорноморського флоту. З наступом українських та німецьких військ не без його участі частину кораблів було переведенно до Новоросійська, аби він не увійшов до складу Української Народної Республіки, після чого затоплено. А після повернення більшовиків у Крим у 1920 році товарищ Гавен виніс не одну сотню смертних вироків російським білим офіцерам, які власноруч і виконував. Не стидаючись скоєних злочинів, у 20-ті роки він детально описав у своїх споминах про вчинені розстріли. На думку радянських комуністів, що ініціювали переіменування вулиці в 69-му році, саме така людина мала бути зразком революціонера, на таких прикладах потрібно було виховувати радянську молодь. Але яке діло до нього сучасному поколінню українських чиновників? На це, мабуть, можуть відповісти вони самі. Наприкінці лютого Гагаринська районна державна адміністрація міста Севастополя вирішила реставрувати меморіальну дошку Гавену, що знаходилась на одноіменній вулиці, та провести з нагоди її відкриття урочистості. Цей крок викликалв протести з двох діаметрально протилежних один одному з точки зору ідеології таборів. Громадський комітет «Український Севастополь» та товариство «Просвіта» висловили рішучий протест проти того, аби державні гроші витрачалися на реставрацію дошки особистості, роль якої в українській історії є руйнівною. Українців міста підтримало Морське зібрання — проросійська організація монархічного спрямування. Письмово через ЗМІ вони висловили протест проти вшанування пам`яті людини, яка в роки революції брала участь у розстрілах десятків людей, серед яких було багато білих офіцерів. Ситуація накалилась — українські організації висунули ультиматум — якщо дошку встановлять, люди вийдуть на протест. Чиновники Севастополя не очікували подібної реакції, та вирішили зняти напруження, заморозивши конфлікт. За наказом голови міста Валерія Саратова встановлення дошки відклали. На який час, поки не відомо. Але, повертаючись до оцінки самої особи Юрія Гавена (Даумана), треба згадати, що пламєнний революціонер був оголошений зрадником у 1938 рокі та розстріляний як ворог народу (реабілітован в 1958 році). Тоталітарна машина зробила свій висновок щодо нього. Яким буде висновок українських чиновників Севастополя — покаже час.