Зовсім недалеко від обласного центру розташований Баштанський район, який має багаті традиції та славу, що поширена далеко за межі не тільки області, а й України.

Велика заслуга в цьому справжніх трударів та вмілих керівників, які не тільки зберігають надбання попередників, а й створюють нові умови для подальшого розвитку рідного краю.

Докладно про робочі будні Баштанського району нашому виданню розповіла голова районної ради, член Партії регіонів Людмила Іванівна ЛУЦЕНКО.

Людмила Іванівна вже 21 рік працює в органах місцевого самоврядування та органах виконавчої влади, тому досвіду їй не позичати. Вона починала з посади інспектора у справах неповнолітніх райдержадміністрації і, просуваючись по службі, була призначена заступником голови райдержадміністрації-керівником апарату. У районній раді Людмила Луценко також обіймала керівні посади.

У 2006 році була обрана депутатом і стала заступником голови Баштанської районної ради, а в 2010-му — головою районної ради.

Як зазначила голова Баштанської районної ради, органи місцевого самоврядування в різні часи мали різні повноваження з вирішення болючих проблем села.

Представницька влада найближча до народу, тому саме до неї у першу чергу звертаються громадяни, навіть якщо до компетенції тієї чи іншої ради не входить порушене питання.

Людмила Іванівна пригадала, що проблеми сіл вирішувалися власними силами, поки соціальна сфера утримувалась за рахунок господарств. Можливо, це й на краще, що сьогодні територіальні громади не перебувають між небом і землею, як це було в недалекому минулому, коли господарства здали соціальну сферу, а держава ще її не прийняла. Але багато повноважень, які передала держава органам місцевого самоврядування, не забезпечені фінансами, що негативно позначається на швидкості реагування і можливостях місцевої влади. Це, в свою чергу, створює багато негативних моментів в управлінні, а також цілий ряд проблем, які можуть не вирішуватися роками.

Як і в інших районах Миколаївської області, на Баштанщині дуже гостро стоїть питання із водозабезпеченням населених пунктів. Наявність питної води дуже важлива не тільки для людей, але й для господарств і тваринництва.

На думку Людмили Іванівни, цю проблему сьогодні неможливо вирішити за короткий термін через декілька вагомих причин. По-перше, сільські ради, згідно з чинним законодавством, не можуть повністю вирішити питання власного водозабезпечення. Близько 10 років тому в районі вирішили піти шляхом створення комунальних господарств. Але, як показав час, за рахунок власних сил вирішити це питання не вдалося: із 21 підприємства наразі існують лише 6, з яких більш-менш стабільне становище має підприємство в Привільному, де водопровід утримують за допомогою власної техніки. По-друге, приватні підприємства не поспішають до сільської місцевості, бо така діяльність не є дуже прибутковою.

Але проблема все ж вирішується — виготовлено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію каналізаційних мереж міста Баштанка.

До речі, проектно-кошторисну документацію на відновлення водозабезпечення у селі Явкине було виготовлено ще у 2003 році. Під державне замовлення було виділено фінансування, а також кошти місцевих бюджетів (близько 170 тисяч гривень). Але на сьогодні проект не завершено. Тому кожного року районна влада подає свої пропозиції щодо включення даного об'єкта до переліку проектів, які фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету, бо сума в 2 мільйони гривень є непід'ємною для місцевих бюджетів.

Є проблема і з газифікацією населених пунктів. І хоча більшість сіл району мають блакитне паливо, Привільненська, Єрмолівська, Кашперо-Миколаївська, Ленінська, Старогороженська сільські ради не газифіковані.

Питання є проблемним уже не один рік. Неодноразово виділялися кошти, але їх завжди не вистачало для завершення будівництва. Тому ця проблема залишається актуальною.

Напевно, питання доріг є найболючішим не тільки для області, а й для Баштанського району. Поки що головні автомагістралі району розрівняно грейдерами, щоб якось поліпшити покриття після зимового періоду. Існує проблема зі школами, які не повністю укомплектовані, що при створенні освітніх округів може призвести до їх закриття. З автобусним сполученням між населеними пунктами також є негаразди. Автоперевізник, який виграв тендер в облдержадміністрації, не має потрібних потужностей, щоб виконати свої зобов'язання.

Проблеми із підвезенням школярів не існує, але автобусний парк потребує оновлення. Із наявних сьогодні 13 автобусів 11 було придбано за кошти районного бюджету і два — за рахунок обласного. В облдержадміністрації пообіцяли придбати ще два новенькі шкільні автобуси, але вже сьогодні виникла ситуація: транспорт, який обслуговує дітей Ленінської ЗОШ, став на капремонт і вирішується питання заміни його іншим автотранспортом, а забезпечення підвезення дітей по напрямках Новопавлівка і Новоіванівка одним автобусом також створює певні незручності.

Що стосується дошкільної освіти, то задля попередження появи черг до дитсадків потрібно відкривати нові групи. І можливості для цього є: наявні прекрасні приміщення в селах Привільне і Виноградівка, де є черги на відкриття додаткових груп. На дані об'єкти зроблено проектно-кошторисну документацію. Її подано до обласної держадміністрації і обласної ради для включення до обласної Програми. Крім цього, у селах Андріївка, Костянтинівка, Новогеоргіївка відсутні дитячі садки. Дітей із цих сіл підвозять до базових дитячих садків сільських рад.

Але, попри усі негаразди, Баштанська районна рада не сидить склавши руки. Та ще й на допомогу прийшла обласна рада, яка у п'ятому скликанні почала реально допомагати районам.

Як наголосила Людмила Іванівна, вперше за роки своєї роботи вона побачила, що увага обласної влади прикута до проблем села.

Адже саме у минулому скликанні обласною радою було започатковано систему допомоги сільським радам: затверджено обласну Програму реконструкції та відновлення аварійно небезпечних будівель дошкільних навчальних закладів сільської місцевості.

Так, за допомогою коштів обласного бюджету було відновлено Перемозький і Пісківський ФАПи, відкрито Новосергіївський, Новоолександрівський дитячі садки, додаткові групи в Новоєгорівському, Ленінському дошкільних навчальних закладах, де роботи йдуть до завершення. Саме така підтримка з боку обласної влади, впевнена Людмила Луценко, надала сил сільським радам розпочати вирішення проблем.

Одним із питань, які було зрушено з місця, стало забезпечення учнів шкіл та дитячих садків повноцінним харчуванням, яким охоплено більшість діток. Сьогодні приблизно 80% учнів 5-11 класів забезпечені гарячим харчуванням. Вартість повноцінного харчування для дошкільнят становить в середньому 14-15 гривень на день, а для учнів 1-4 класів — 6,50 гривні.

І хоча батьківська плата передбачена у вартості харчування, кожної осені керівництво району, відділ освіти та депутати районної ради об'їжджають заклади освіти та контролюють їх готовність до початку навчального року, перевіряють, що із продуктів заготовлено. До того ж проводиться велика робота зі спонсорами, які забезпечують навчальні заклади і заклади охорони здоров'я крупами, олією, борошном, тому більше коштів залишається на придбання овочів та фруктів. Немає проблеми із забезпеченням шкіл і дитсадків молочними продуктами: ЗАТ «Баштанський сирзавод» доставляє високоякісну продукцію. Взагалі, районна рада планує внести зміни до районної програми «Діти Баштанщини», аби збільшити частку молочної продукції у раціоні дітей (хоч визначена норма виконується).

Дуже великі сподівання влада Баштанщини покладає і на створення прозорого та сучасного ринку землі. Але це станеться лише тоді, впевнена голова Баштанської районної ради, якщо будуть виставлені певні обмеження, щоб землю купували не підставні особи, а резиденти нашої країни. За цих умов сільські ради, можливо, й матимуть на певний період значні кошти. Пояснюється це «можливо» тим, що в основному земля поза межами сіл належить до державної власності. Тому законотворці мають чітко відпрацювати всі моменти, щоб село після зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення не залишилось ні з чим. І якщо зараз є надходження за оренду паїв і оподаткування за володіння землею, то аналогічні відрахування мають бути і в майбутньому. Інакше сільські ради просто «не потягнуть» соціальну сферу.

Попри те, що це питання поки не врегульовано, Людмила Іванівна вважає, що процес створення ринку землі є нестримним. І якщо наша держава намагається стати частиною Європейського союзу, то треба забезпечити селам підтримку з боку майбутніх землевласників (наприклад, ті ж самі угоди соціального партнерства).

А поки цей проект існує тільки на папері, Баштанська районна держадміністрація і районна рада дуже серйозно підійшли до весняно-польових робіт. Постійно створюються штаби з їх проведення, а щодня вони збираються о 15.30, щоб підбити підсумки дня та затвердити завдання на день наступний.

За кожним господарством закріплено свого уповноваженого. Наприклад, районна рада працює з фермерами та одноосібниками.

До того ж налагоджено постійний телефонний зв'язок із землевпорядниками міської, сільських рад, котрі надають інформацію, яким чином проводиться посів. Саме така злагоджена робота і дозволяє дотримуватися встановленого нормативу у посівних площах (60% — зернові).

За словами начальника управління агропромислового розвитку Баштанської райдержадміністрації Тетяни Калашнікової, вже засіяно 200 га ярої пшениці та 200 га гороху. Загальна кількість засіяних площ по інших культурах така: гречки — 700 га, проса — 1200 га, кукурудзи — 3500 га. На великі підприємства направлені листи з пропозиціями дотримання ними структури посівних площ.

Інвестиційні ресурси є основним фактором сталого розвитку, збільшення соціального ефекту та чинником конкурентоспроможності підприємств та галузей економіки в цілому у довгостроковій перспективі. У зв'язку з цим у районі проводиться досить активна робота у сфері активізації інвестиційної діяльності. Так, у вересні минулого року Баштанська районна рада разом із районною державною адміністрацією створили відділ з питань інвестиційної політики та управління майном спільної власності територіальних громад міста, сіл Баштанського району, який очолює Тетяна Іванівна Гвоздь. І хоча з початку роботи відділу минуло небагато часу, проте сьогодні вже є перші значні результати.

По-перше, Баштанщина дуже активно почала роботу по проекту ЄСПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Зокрема у жовтні минулого року створено Форум місцевого розвитку Баштанського району та районний ресурсний центр громад.

У листопаді координаторами обласного ресурсного центру громад розпочато проведення діалогів по семи громадах Новопавлівської, Мар'ївської, Добренської, Інгульської, Привільненської, Новоіванівської, Кашперо-Миколаївської сільських рад. Більшість місцевих громад уже мають власний досвід спільного вирішення різних проблем соціально-економічного напрямку. Ознайомившись з пріоритетними напрямками проекту, кожна громада презентувала власне бачення розвитку села та обрала найважливішу першочергову проблему для вирішення. Вже сьогодні вищезазначеними сільськими радами оформлено куточки громад та затверджено Плани розвитку. Наступним кроком є підписання угод про співпрацю.

Другим етапом у цьому напрямку є створення громадських організацій. Нині майже у кожній із сільських рад діють громадські організації. Така активність пояснюється дуже просто, адже більшість фондів працює тільки із неприбутковими організаціями.

По-друге, відділ бере активну участь у міжнародних інвестиційних форумах Донецька, Одеси та Запоріжжя, готує документацію для участі у різноманітних проектах, розробляє буклети та брошури про можливості району. І тут є перші приємні результати. Одна із запорізьких компаній звернулася до районної влади із пропозицією створення спільного підприємства з виробництва біопалива (пелетів) на території району, а саме на базі ВАТ «Привільненська РТП». Уже підписано договір про наміри та розробляється проектна документація. Заплановано, що підприємство розпочне роботу до кінця поточного року.

По-третє, нещодавно відбулися зустрічі керівництва району із консулом Китайської Народної Республіки в Одесі, а також Генеральним консулом Російської Федерації в Одесі, на яких обговорено можливості співпраці та зроблено попередні домовленості щодо підписання рамкової угоди.

Вже підписано протокол між Баштанським районом та Торгово-Промисловою палатою округу Серрес Грецької Республіки з питань торгово-економічної, науково-технічної, соціальної та гуманітарної співпраці.

А у травні цього року відбудеться ще одна значна подія для району, яка, безсумнівно, вплине на його майбутній розвиток.

У березні підтримано районну заявку на участь у міжнародному проекті Євроавтобус-4: молодь Європи — українським громадам», в рамках якого 13-15 травня в м. Баштанка святкуватимуть День Європи.

Першою частиною візиту будуть тренінги, семінари, неформальні дискусії іноземців з молоддю. Під час перебування Євроавтобуса» пройдуть зустрічі в школах, культурних гуртках і місцевих установах. Другою частиною програми Євроавтобуса» буде проведення місцевою молоддю разом з міжнародною командою проекту спільних заходів у форматі толоки. Для Баштанки цей захід є найвідповідальнішим, адже участь у ньому візьмуть посли Європейського союзу.

4 квітня координаторами проекту проведено підготовчий тренінг. У рамках цього заходу відбудуться зустрічі із молоддю, владою та організаційним комітетом. У результаті проведених заходів створено молодіжний організаційний комітет. Молодь визначила ряд проблем, які вони пропонують вирішити за участю європейських однолітків. Шляхом голосування більшість голосів набрав проект «Відбудова парку мікрорайону «Зоря Інгулу».

Працюють у районі і над розвитком туристичної галузі: розроблено туристичний маршрут по Баштанському району Мар'ївка-Баштанка. Перший виїзд туристів до Аркасової Христофорівки заплановано на квітень цього року.

Для туристів Баштанський район має ще одне цікаве місце — музей Семена Петровича Бойченка, багаторазового чемпіона СРСР з плавання та світового рекордсмена. Музей відкрито за кошти районного бюджету в селі Мар'ївка, де народився «король батерфляю», а в самій Баштанці споруджено пам'ятник Семену Петровичу. До речі, наступного року виповнюється 100 років з дня його народження, тому влада району звернулася до інших районів і до обласної влади, щоб відзначити цей ювілей на обласному рівні.

Хочеться сказати і про перемогу бібліотек сіл Привільне, Христофорівка, Інгулка, а також міста Баштанка у проекті «Бібліоміст» Фонду Білла і Мелінди Гейтс. Бібліотеки отримали грант на придбання 15 сучасних комп'ютерів, а районна рада та райдержадміністрація підтримали їх, виділивши 200 тисяч гривень на проведення ремонту.

Ще однією надією Баштанщини є створений у вересні 2010 року інвестиційний паспорт району, який достойно був презентований головою райдержадміністрації І.В. Рубським в облдержадміністрації і який щоквартально оновлюється відділом районної ради з питань інвестиційної політики та управління майном спільної власності територіальних громад міста, сіл Баштанського району.

Ось таким чином, завдяки тісній співпраці органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Баштанщини, вдається вирішувати питання соціально-економічного і громадсько-політичного життя територіальних громад району та планувати заходи щодо їх майбутньої долі.