Прохолода на значній частині країни не зупинила природного поступу: відцвіла більшість дерев, а крони вкрились ніжно-зеленим листям. Відсутність спеки на початку травня сприяє доброму розвитку рослин і дає добрі сподівання на хороший врожай не тільки абрикос, що останніми роками не родили, але й інших плодоягідних культур. Нині, окрім як сподіватись на добру погоду та власні сили, нема на кого. Влада, словами Прем'єр-міністра Азарова, продовжує свої закликання не «скіглити», хоч, власне, ніхто не збирається цього робити, бо давно вже б по світу з торбами пішли.

Влада вже розрулила проблему з гречкою, яку везе не довезе з Китаю вже більше двох місяців. Правда, купили вони її там утридорога, точніше у 2,5 разу дорожче, замість 700 доларів за 1750 доларів. Так що наближена до влади фірма непогано нагріла руки на гречаній лихоманці і, враховуючи її якість, скоріш за все попаде вона в державний резерв, звідки буде продаватись за ціною значно вищою, ніж обіцяли урядовці. А щоб українці не думали про такі прозаїчні речі, як хліб насущний, підкинула їм комуно-регіональна більшість дилему з червоним прапором до Дня Перемоги. В Європі цю проблему давно вирішили і цей день відзначають як День Пам'яті та Примирення. Тільки в нас цей день чомусь усе більше дехто намагається використовувати у своїх спекулятивних політичних цілях. Бо, зробивши просте порівняння, як живуть переможці та переможені, стає сумно і боляче за країну, що на початку дев'яностих мала найкращі стартові можливості для входження в сім'ю розвинених європейських країн. А нині маємо: пенсія ветерана війни, учасника бойових дій в Україні на місяць в середньому становить 1642 грн., у Білорусії — 2270 грн., у Росії — 3941 грн., Франції — 5700 грн., Ізраїлі — 12000 грн. То що святкуємо — не зрозуміло. Тому і вигідно владі запалювати та створювати протистояння. Так, на 9 Травня виникли численні протистояння навколо червоних прапорів, особливо в західних регіонах, де до комуністичної ідеології, з якою асоціюється червоний прапор, особливе ставлення. Влада нічого не зробила, щоб перешкодити приїзду молодчиків проросійських організацій із Криму та Одеси із провокаційними цілями. Бо добре знаємо, коли вона захотіла, то зупиняла автобуси з активістами податкового майдану, а тут, мабуть, старалася влаштувати побільше провокацій у Львові. Бо навіть у Москві червоних прапорів ніхто не вивішував і не носився з ними як з писаною торбою і цю проблему особливо не педалювали. Досить, що на цю маніпулятивну технологію піддалася Україна: років зо три тому нам з успіхом нав'язали георгіївську стрічку, і нині ми, як ряджені, носимося з нею. Але в цьому році Президент та найвищі керівники країни мали у себе на грудях жовто-блакитну стрічку, чим увели у штопор тих, хто прикрасили свої лацкани подарованою російськими політтехнологами прикрасою, і, можливо, на перспективу започаткували нову традицію, бо чиновники точно задумаються, що надіти наступного разу. Однозначно, не буде такого пріоритету та домінування символів сусідньої держави, хоч не просто вирватись із імперських пут, що окутували нас не одне століття. Бюджет сусідньою держави не дуже збідніє, маючи бездонні природні ресурси. За його рахунок забезпечується ідеологічне просування ідей колишньої імперії на південно-східні терени нашої держави, тому в Миколаїв прибула 360-метрова георгіївська стрічка і більшість це автоматично сприйняла і підтримала. Дикий капіталізм, що процвітає на наших просторах, повинен мати постійні точки напруги, що відволікають увагу громадян від реалій життя, тому і створюються такі шоу з прапорами, протистояннями та навіть стрільбою, як у Львові, і на це ведуться певні політичні сили, що із задоволенням підігрують владі. Бо краще, хай сваряться про історію, прапори, мову, ніж задаються запитаннями: а для чого у Каневі за 130 км від Києва будується вертолітний термінал на декілька посадкових місць вартістю у 87 млн. грн.? Чи не задорого ця барська забава, щоб двічі на рік відвідати могилу Т. Шевченка? Чи не краще дороги поремонтувати, якими їздять мільйони українців, чи влада, що не здатна країну на чорноземах забезпечити гречкою, планує їх пересадити на гелікоптери? Та літати українці за цієї влади точно не стануть, дай Боже вижити. Але влада продовжує робити своє, мало поки зважаючи на потреби громадян. Їм усе важче розуміти простих людей, тому навіть у прямому ефірі наважуються ображати людей. Так, один із очільників Партії регіонів у ефірі «Шустер Live» обізвав дітей війни «рядженими». Правда, отримав гідну відсіч від тих, хто живе на пенсії у 1000 грн. і просить Бога якнайшвидше пережити донецьку владу. Провокації, які намагається постійно генерувати влада, можуть дуже небезпечно закінчитися для неї самої. Світ продовжують стрясати події на сході, де триває неоголошена війна в Лівії та громадянське збройне протистояння у Сирії. Знищення головного терориста Бен Ладена викликало різні емоції в світі, як радість у країнах, які потерпали від його дій, так і радикалізацію його прихильників. Нині складно передбачити дії тих, хто вважає себе його послідовниками. Однозначно, світ наближається до чергової межі, де все важче знаходити порозуміння. Українській владі у таких умовах необхідно відходити від конфронтаційних схем і не намагатись розіграти певні сценарії у своїх меркантильних інтересах, а спробувати розпочати рух до розбудови громадянського суспільства і поглянути на тих, хто забезпечує спокій громадян. Народний Рух України у 20-ту річницю Незалежності України проведе свої ювілейні ХХ збори, що стануть черговим етапом консолідації рухівської громади перед викликами та об'єднанням державницьких сил у відстоюванні інтересів українців.