Завжди приємно приїжджати у Доманівку: чисті прибрані вулиці, охайні будівлі та парки районного центру, привітні місцеві жителі — все це налаштовує на мажорний лад. Справляє приємне враження і завжди усміхнений господар селища, що розкинулося на берегах невеличкої річки Чичиклії. Наша бесіда з Доманівським селищним головою Олександром Олексійовичем ДОГОЮ — про проблеми та перспективи адміністративного центру та навколишніх сіл Доманівського району.

Перебої з подачею води, її якість, а подекуди взагалі відсутність водопоста- чання проблема із проблем для багатьох населених пунктів області. Чим у цьому сенсі вирізняється з-поміж інших райцентрів Доманівка?

Мушу сказати, що з моменту мого першого приходу на посаду селищного голови у 1998 році (О.О.Дога обирається керманичем місцевої громади вчетверте поспіль. А.Т.) приділив цьому питанню чи не першочергову увагу. Адже без води, яка кажуть, і не туди, і не сюди... Звичайно, спадщина нам дісталася кепська: більшості із восьми свердловин, з яких подається вода мешканцям селища, по 30 і більше років, а одну із них збудували іще далекого 1957 року. У відповідному стані були і зношені металеві труби для водопостачання. Тож кожного року здійснюємо реконструкцію та ремонт водоводу як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів обласної субвенції, діяльності комунального підприємства «Доманівське» (керівник Анатолій Ковбель), залучаємо на суспільно корисну справу й кошти самих громадян. Щороку на ці цілі витрачаємо 30-40 тисяч гривень. Завдяки цій планомірній, системній роботі на даний час 80 відсотків старих труб уже замінено на сучасні поліетиленові.

А чи доходить вода до кожної господи і якої вона якості?

Вода з усіх наших свердловин відповідає вимогам, які висуває Державна санітарно-епідеміологічна служба, хоча, звичайно, частина води має дещо більшу жорсткість. Щодо регулярності водопостачання, то в цілому вода подається цілодобово в усі куточки селища. Щоправда, є й пікові навантаження, наприклад, зараз, наприкінці весни, коли люди активно поливають городи, відтак напору не вистачає на всіх. Проводимо роз'яснювальну роботу в цьому напрямку.

Одне слово, зі свого боку селищна влада робить усе можливе, щоб населенню надавалися якісні послуги з водопостачання. Натомість тариф на воду не підвищувався три роки поспіль, а за цей період істотно зросла в ціні електроенергія, підвищилася мінімальна заробітна плата тощо. Відтак є нагальна потреба привести тариф на воду у відповідність до економічно обґрунтованого рівня.

Це в Доманівці. А чи мають воду мешканці сіл, які територіально входять до меж селищної ради?

У селі Зброшковому два роки тому замінили старі труби на нові поліетиленові (розвідна мережа 4,5 кілометра), а також установили новий насос італійського виробництва. При цьому нами впроваджено комп'ютерну систему управління процесом подачі води в оселі споживачів. Таку ж сучасну систему встановлено і в мікрора- йоні 70 років Жовтня, згодом подібну модернізацію плануємо здійснити й в інших мікрорайонах селища.

Які ще послуги надає Комунальне підприємство «Доманівське»?

Крім подачі води, наші комунальники забезпечують водовідведення, вивезення та складування сміття від населення. Для того, щоб полегшити цю роботу, в 2011 році придбали для них два сміттєвози та 50 контейнерів. Наразі триває процес оформлення документів на цю техніку. А в наших планах придбати для потреб комунальної служби екскаватор.

Стихійні сміттєзвалища то справжнє лихо для багатьох населених пунктів України...

І Доманівка, на жаль, не виняток. І справа тут не тільки у відсутності у громадян коштів на вивезення сміття, а в загальній культурі населення. Тож виконкомом селищної ради створено робочу групу з 12ти найбільш поважних, ініціативних членів місцевої громади, переважно це люди похилого віку. Робоча група відвідує несанкціоновані звалища побутових відходів, встановлює конкретну особу винуватця забруднення, і на перший раз проводить з ним профілактично-виховну бесіду. У разі ж повторних порушень спеціалістами селищної ради складаються адміністративні протоколи, а з громадян стягується штраф.

Завдяки проведеній роботі свідомість населення істотно підвищилася. Наразі, із покупкою нових контейнерів, привчатимемо наших громадян сортувати побутові відходи з тим, щоб у недалекому майбутньому вивозити сміття на переробний завод у м. Вознесенську. Про це є попередня домов- леність з мером міста Юрієм Гержовим.

Наскільки ефективно селищна рада використовує таку можливість для покращення загального вигляду населеного пункту, як громадські роботи?

Справді, наше співробітництво із районним центром зайнятості (директор Євгеній Осадчук) є досить плідним та взаємовигідним. Служба зайнятості надсилає до нас незайнятих громадян, ми ж їх працевлаштовуємо на громадських роботах з благоустрою території селищної ради. Зокрема безробітні прибирають узбіччя доріг, наводять лад на кладовищах, навесні білять та обрізають дерева. Минулоріч у таких видах робіт узяли участь 10 чоловік, цього року вже 15 осіб скористалися можливістю відновити трудові навички та поповнити сімейний бюджет. Додам, що у прибиранні території селищної ради від сміття та її благоустрої на постійній основі задіяні вісім техпрацівників, які отримують зарплату з нашого бюджету.

Яким є виконання селищного бюджету?

Протягом останніх років бюджет селищної ради не тільки виконується, а й перевиконується. Так, з початку року перевиконання становило 30 відсотків. Вільні залишки спрямовуємо на підтримання і розвиток систем водозабезпечення та водовідведення. У центрі уваги депутатів селищної ради й забезпечення виконання таких важливих програм, як «Благоустрій», «Питна вода», «Турбота», «Охорона навколишнього середовища» та ін.

Олександре Олексійовичу, Ви щойно згадали про дитсадки. Чи всі охочі батьки мають змогу віддати своїх чад до дошкільних навчальних закладів?

Так. Принаймні скарг на те, що хтось не влаштував своїх дітей до дитсадка, я не бачив і не чув. На утриманні селищної ради перебувають два дошкільні навчальні заклади. Харчування повноцінне, продукти згідно з підписаними договорами надають місцеві підприємці. Батьківська плата становить 50 відсотків від загальних витрат.

Наскільки селищна рада сприяє розвиткові підприємництва, адже цей вид діяльності це і робочі місця, і додаткові надходження до місцевого бюджету?

У нас функціонує 120 торговельних закладів та об'єктів громадського харчування. З підприємцями проводимо регулярну роботу щодо чесної сплати податків. Відповідно даємо слушні поради тим початківцям, котрі лише торують власний шлях у світ бізнесу. Зокрема за їх допомогою намагаємось закрити ніші у сфері торгівлі та побутового обслуговування населення.

Інша болюча тема місцеві дороги...

Так, коштів на їх належне утримання катма. А тут іще податок на транспортні засоби у нас відібрали... Втім і цього року запланували здійснити ремонт 700 квадратних метрів дорожнього полотна. Кошти на це у розмірі 99 тисяч гривень передбачені за рахунок Зони спостереження довкола Южно-Української АЕС.Кошторисна ж документація виготовлена за кошти бюджету селищної ради.

Наскільки затишно почуваються у нічний час на вулицях населених пунктів їх мешканці?

Вирішення питання вуличного освітлення ми почали ще до того, як було ухвалено обласну програму відновлення вуличного освітлення в сільській місцевості. За 60 тисяч гривень власних коштів та 17,5 тисячі гривень з обласного бюджету нами було придбано необхідне обладнання, зокрема 75 ліхтарів, та проведено відновлювальні роботи. При цьому нами були встановлені енергозберігальні лампочки та лічильники з тарифом день-ніч, адже в нічний час тариф на електрику вп'ятеро менший.

Це інтерв'ю буде неповним, якщо не назвете своїх найближчих помічників.

Свою команду добирав не один рік, але на кожного можу сподіватися як на самого себе. Тільки гарні слова хочу сказати на адресу секретаря селищної ради Галини Володимирівни Шульгіної, головного бухгалтера Гусарової Лариси Вікторівни, спеціалістів виконкому Трофименко Людмили Петрівни (сумлінно працює ось уже понад 30 років) та Нестер Алли Андріївни, землевпорядника Фоміна Сергія Миколайовича та інших.

Дякую за змістовну бесіду. Успіхів у роботі!