ОДЕСА, 09 ЛИСТОПАДА 2026 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – На Миколаївщині за позовом прокуратури державі повернули Щербанівське водосховище разом із земельними ділянками водного фонду площею понад 300 га. Суд визнав недійсним договір, за яким підприємець фактично отримав водойму для розведення риби та використовував її протягом десяти років. Паралельно на Черкащині та Буковині за судовими рішеннями державі повернули ще майже 1,5 тис. га водних земель.

Про це ІА «Контекст-Причорномор'я» повідомили в прес-службі Офісу Генерального прокурора.

В повідомленні ОГП сказано:

Прокурори забезпечили повернення державі майже 1,8 тис. га земель водного фонду на Черкащині, Буковині та Миколаївщині.

На Черкащині виконано судові рішення про повернення державі двох ділянок площею майже 1,4 тис. га вартістю 30 млн грн. Вони розташовані на території Сагунівської та Леськівської громад Черкаського району і є частиною Кременчуцького водосховища. На цих землях розташовані державні гідротехнічні споруди, які не підлягають приватизації.

За позовами прокуратури суд припинив право комунальної власності сільських рад на ці ділянки. Право державної власності зареєстровано за Черкаською ОДА.

На Буковині прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури забезпечили повернення державі майже 97 га земель водного фонду вартістю понад 2,7 млн грн. Через ділянку протікає річка Совиця — водний об’єкт загальнодержавного значення, що належить до водної системи Прута. Тут також розташовані державні гідротехнічні споруди.

У 2022 році Ставчанська сільська рада зареєструвала право комунальної власності на ці землі. Прокурори оскаржили це в суді. У березні 2026 року Господарський суд Чернівецької області задовольнив позов, а 14 вересня апеляційний суд залишив рішення без змін. Право комунальної власності скасовано, ділянку повернуто державі.

На Миколаївщині за позовом Вознесенської окружної прокуратури державі повернуто Щербанівське водосховище разом із земельними ділянками водного фонду площею понад 300 га.

Господарський суд Миколаївської області визнав недійсним договір про надання послуг з оптимізації гідрологічного та гідрохімічного стану водосховища й зобов’язав підприємця повернути його державі разом із земельними ділянками.

Прокурор у суді довів, що договір був удаваним: фактично він передбачав передачу водосховища підприємцю для розведення риби, яким той займався протягом десяти років.

Унаслідок укладення договору було порушено інтереси держави, зокрема через ненадходження до бюджету плати за землю та водний простір. Суд повністю задовольнив позов прокуратури.